2007. – № 2

ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯякі звільняються від податків. Раніше в країнібуло багато інтернатів з великою чисельністюмешканців. Нині для кожного інваліда створюєтьсяіндивідуальний бюджет, і ним опікуютьсямісцеві організації. Діє й спеціальний законз надання соціальної допомоги інвалідам (в основномувсі проблеми вирішуються на рівніфедеральних земель). Місцеві громади несутьвідповідальність за фінансування соціальнихпослуг. Усі інваліди отримують послуги одногостандарту, при цьому особлива увага звертаєтьсяна якість. Щорічно в Німеччині кількістьінвалідів зростає на 3 % [10]. І конкуренція міжНДО за право надання соціальних послуг доситьсуттєва.У Великій Британії з державного секторунадходить майже 40 % усіх доходів неприбутковихорганізацій. Цікавою є ситуація у сферівищої освіти: держава надає навчальним закладамфінансову підтримку з метою забезпеченнягромадянам більшого доступу до освіти, але університетифункціонують як приватні неприбутковіустанови. Схожа ситуація має місце й у сферісоціальних послуг.Недержавні установи Сполученого Королівствазберігають традиційно високий рівеньприватної благодійної підтримки. Загалом вонастановить 12 % загальних надходжень, а в такихсферах, як охорона здоров'я, соціальні послугий охорона навколишнього середовища, коливаєтьсяміж 25 і 40 % [9].Залишається невизначеним правовий статусНДО в Італії. Сьогодні в них працює 400 тис.осіб, а операційні витрати становлять 22 млрддол США (2 % ВВП) [9].Світовий банк як міжнародна фінансова установав напрямку організації роботи з НДО працюєще з 1970 року. Впродовж 1973–1988 роківвін спрямовував тільки 6 % усіх своїх інвестиційдля підтримки НДО, а вже 1993 року – 40 %,1994 – 50 % [9]. Недержавні установи можутьодержувати підтримку Світового банку на розвитоксуспільно корисних проектів, у яких чітковідображені соціальні послуги, їх якісний і професійнийрівень, а кінцевою метою є подоланнябідності, тобто допомога надається на підвищенняякості послуг в охороні здоров'я, системісоціального захисту, освіти, культури, а такожу разі тимчасового працевлаштування. Надаванийтранш не перевищує 200 тис. дол США [9].Існує також система малих грантів, але всі вонинадаються за умови, що діяльність недержавнихорганізацій пов'язана з державними й підтримуєтьсясуспільством.Отже, НДО легше адаптуватися до суспільнихпотреб, які постійно змінюються, і бути проміжноюланкою між населенням у цілому та державнимиустановами. Їм простіше впроваджуватиінновації у сфері надання соціальних послуг, алевони потребують фінансової допомоги, що моженадходити з різних джерел, зокрема від приватногосектору чи іноземних донорів.Недержавні організації в Україні є важливимчинником суспільного життя. Їх діяльність і розвитокрегулюються Конституцією України і законами«Про об'єднання громадян», «Про благодійництвота благодійні організації», «Про професійнихтворчих працівників та творчі спілки»,«Про молодіжні та дитячі громадські організації»[11–15]. Процес формування НДО відбуваєтьсяпоки що швидше в кількісному, аніж в якісномунапрямі.У нашій державі зареєстровано близько40 тис. громадських організацій, але реальнопрацюючих значно менше. Майже 900 з них зосереджуютьсвою діяльність на роботі з інвалідами,1200 – з ветеранами (людьми похилоговіку), 300 – з жіноцтвом, біля 200 – з молоддютощо [9]. Кількісний аналіз за територіальноюприналежністю НДО свідчить, що найбільше їхсьогодні налічується в м. Києві, Дніпропетровській,Львівській і Донецькій областях. Запоходженням НДО дуже різні. Усі вони, звичайно,неприбуткові, працюють на засадах благодійності.Як правило, їх об'єднують загальні бідата проблеми.У системи соціального захисту є давні партнерськістосунки з НДО, які допомагають виконуватифункції соціального захисту населення.Це в першу чергу Товариство Червоного ХрестаУкраїни, його міські й районні відділення, Союзорганізацій інвалідів України, Українське товариствосліпих, Українське товариство глухих,київська Міська громадська організація допомогита сприяння дітям – інвалідам з дитинства«Церебрал». Їх діяльність спрямована на проведенняактивної соціальної політики щодолюдей з фізичними вадами через створення дляних умов реабілітації та адаптації до життяв суспільстві й надання їм матеріальної підтримки,створення безперешкодного середовища,забезпечення технічними засобами реабілітації.Тільки для працевлаштування глухих, їх соціальногой культурного обслуговування у складіУкраїнського товариства глухих створені та працюють:40 навчально-виробничих підприємств,навчально-відновлювальний центр, 40 будинківкультури та їх філій.56ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007