2007. – № 2

ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУЄС в модернізації їх систем державного управління.Головдержслужба України 2006 рокудосягла домовленостей із SIGMA про здійсненняоцінювання державної служби України,незважаючи на відсутність політичного рішеннящодо асоційованого членства України в ЄС.Результат проведеної оцінки був представленийекспертами програми SIGMA у формі звітуз рекомендаціями щодо відповідності українськоїсистеми державного управління вимогам,необхідним для членства в Європейському Союзі,та її адаптації до кращих європейських практикі законодавства ЄС. За результатами оцінкидержавної служби експерти SIGMA зробиливисновок, що державна служба в Україні насьогодні не відповідає тим завданням і функціям,які покладаються на неї в умовах демократичногосуспільства. Зокрема вони зазначають,що державна служба була створена дляслужіння не демократичній державі, а авторитарному,недосконалому та недемократичномуполітичному режиму, де чиновники повинні булибути майстерними у виконанні наказів та розпорядженьзверху, замість того, щоб відповідатиза розроблення та реалізацію державноїполітики й законів.Так, найбільш серйозними проблемами в сучаснійдержавній службі є:1. Низький професіоналізм державних службовцівчерез політизацію та протекціонізм.В основі цієї проблеми – нечіткість розмежуванняполітичних посад та посад державної служби,а також довільність та волюнтаризм щодо управлінняперсоналом в органах державної влади, щодозволяє чинне законодавство.2. Сфера регулювання законодавства продержавну службу є нечіткою, що створює правовуневизначеність. Державна служба регулюєтьсяКодексом законів про працю, що розмиваємежу, яка має розділяти публічне право таприватне право.3. Відсутність єдиних процедур вступу надержавну службу підриває право на рівнийдоступ та унеможливлює відбір найбільш кваліфікованихкандидатів на відповідні посади.4. Система оплати праці є недосконалою,спричиняє внутрішню несправедливість і допускаєдовільність у визначенні заробітної платиокремих працівників. Цей фактор заохочуєособисту відданість державних службовців їхкерівникам, а не закону.5. Неточне визначення прав і обов'язків державнихслужбовців, особливо тих, що випливаютьіз принципів неупередженості та доброчесності,зокрема щодо несумісності, конфліктуінтересів, участі в політичній діяльності, а такожвідсутність права виступати проти неправомірнихрозпоряджень керівництва створюютьвисокий ризик корупції.6. Дисциплінарні заходи не ґрунтуються наверховенстві права, тому що державні службовціне захищені від своїх керівників і не можутьвідстоювати принцип законності в діяльностіорганів влади.7. Система професійного навчання спрямованапереважно на академічну освіту, а не нанавчання без відриву від роботи. Відсутні програмиприскореного просування по службі таінтенсивного навчання для державних службовців.8. Розподіл повноважень щодо розробки таформування політики у сфері державної службиє нечітким. Роль Головдержслужби, яка не маєдостатніх повноважень для забезпечення єдинихстандартів у сфері державної служби, переважнозводиться до мікроменеджменту.9. Чинний Закон України «Про державнуслужбу» 1993 року безнадійно застарів і маєбути замінений законом, який відповідав биєвропейським принципам державного управліннята державної служби.Ці рекомендації було враховано Головдержслужбоюпід час розроблення проекту ЗаконуУкраїни «Про державну службу» (нова редакція)та низки нормативно-правових актів УрядуУкраїни, які розроблялися та розробляютьсяз ініціативи Головдержслужби.Дякую за увагу!ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007 37