ГРОМАДСЬКІСТЬ І ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯзв'язків із громадськістю І. Синяві належитьтакий вислів (1998 року): «Громадська думка –стан масової свідомості, що виявляється в сукупностіоцінних думок про події і факти дійсності,проблеми державного і суспільного життярізних груп або верств населення» [8].Український фахівець в галузі історії соціологічноїта політичної думки, політології, теорії тапрактики паблік рилейшнз В. Королько 2001 рокустверджував, що громадська думка виникаєвсередині групи людей, які спілкуються одинз одним, спільно погоджують сутність питання,його можливі соціальні наслідки, продумуючи,які саме дії необхідно здійснити [3].У вищенаведених визначень є три спільнихелементи. Перший – громадська думка є думкоюякої-небудь групи. Це означає, що в громадськійдумці може бути декілька загальнихточок зору. Другий – громадська думка є певноюєдністю інтересів або «загальними турботами».Третій – громадська думка повинна бутивисловлена публічно. Таким чином, відразу стаєзрозуміло, яку роль відіграють засоби масовоїкомунікації.Існує дві основні характеристики громадськоїдумки: 1) солідарність ставлення груп людей доактуального питання; 2) усвідомлення ними цієїсолідарності. Упевненість і наполегливість у досягненніпоставленої мети не тільки є суттєвоюпсихологічною основою громадської думки, алей указує на взаємозв'язок громадської думки таколективної практики.Розглянемо механізм функціонування громадськоїдумки, зокрема визначимо, що є двигуномцього процесу. Очевидні декілька умовіснування або характеристик функціонуваннягромадської думки.1. Громадська думка має включати сукупністьточок зору, що представляють інтереси різнихгруп.2. Громадська думка повинна бути публічновираженою.3. Громадська думка може скластися за умовиінформованості суспільства.4. Громадська думка ситуативна, вонає рухомою й динамічною частиною суспільноїсвідомості.5. Громадська думка стереотипна, що виявляєтьсяяк однотипність реакції соціальнихсуб'єктів на ситуацію.6. Джерелами формування громадської думкиє особистий і колективний досвід – чутки, плітки.7. Особливим різновидом досвіду «інших» єзасоби масової інформації.8. Основними механізмами формування думкиє комунікативні процеси.9. Маніпуляція громадською думкою здійснюєтьсяза допомогою певних засобів і способіввпливу на поведінку людей.10. Основний спосіб маніпуляції громадськоюдумкою – стереотипізація.Ці характеристики далеко не повністю описуютьфункціонування громадської думки. Вонимають «зовнішній» характер, у них не зафіксованете, що за своєю суттю є громадськоюдумкою. Проте навіть ці механізми дають змогууявити складність даного феномену.В узагальненому вигляді поняття «громадськадумка» означає сукупність поглядів індивідів напевну проблему. Засновник американської школипаблік рилейшнз Е. Бернайз у своєму першомупосібнику «Кристалізуючи громадську думку»1923 року дав визначення громадської думки, якпоняття, що описує ледве вловиму, рухомуй нестійку сукупність індивідуальних думок»[9, с. 61]. Професор Прінстонського університетуХ. Чайлдз, проаналізувавши близько40 відомих визначень громадської думки, найвдалішимвважає зроблене Г. Бойлом: «Громадськадумка – це не назва чогось одного, а класифікаціяпевної кількості чогось» [9].Зважаючи на те, що громадська думка змінюєтьсяі що на неї можна вплинути, відстежуючи їїстан і напрями, вона постійно перебуває в полізору працівників сфери паблік рилейшнз. У більшостівипадків вони можуть користуватисяданими соціологічних опитувань, що постійнопублікуються засобами масової інформації,а в разі потреби можуть отримувати такі відомостів організаціях (у тому числі й комерційних),що проводять соціологічні дослідження.В Україні цим професійно займаються Інститутсоціології НАН України, СОЦІС – Центр соціальнихта політичних досліджень, Українськийцентр економічних і політичних досліджень іменіОлександра Разумкова та ін.Роздумів про тлумачення громадської думкивимагають розгляди питання його формування,тобто відбору й виділення окремих складовихсхвальних настроїв населення щодо певнихпроблем з одночасним відкиданням інших.Не можна не відзначити, що вплив громадськоїдумки в багатьох випадках залишає бажатикращого. Сучасна громадська думка в Українічерез об'єктивні причини підпадає маніпулюванню,вдається в крайнощі. Якісне забезпеченнястабільного стану громадської думки, перспективийого становлення як повноцінного74ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007
ГРОМАДСЬКІСТЬ І ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯсоціального інституту залежать від трансформаційу державному управлінні, від успіхів нашляху до громадянського суспільства та правовоїдержави. Однак потрібно також урахуватитой факт, що завжди існуватиме елемент недовіриокремих сегментів громадськості дороботи органів державної влади. А тому саме наці прошарки населення повинні спрямувати своїзусилля органи державної влади, використовуючизасоби і методи паблік рилейшнз.Список використаних джерел1. Бахрах, Д. Н. Административное право :Пособие / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК, 1993.2. Борисов, И. В. Пресс-секретарь общественнойорганизации : Методическое и информационноеобеспечение : Метод. рекомендации / И. В. Борисов,М. К. Скобеев. – Новосибирск : ИПК Госслужбы,1996. – 24 с.3. Бураковський, І. Залучення громадян до діяльностіорганів місцевого самоврядування : Навч. посіб./ І. Бураковський, В. Зайчикова, С. Максименко,І. Парасюк ; за ред. І. Бураковського. – К. : УНІСЕРВ,2004. – 80 с.4. Королько, В. Г. Основы паблик рилейшнз/ В. Г. Королько. – М. : Рефл-бук ; К.: Маклер, 2001. –528 с.5. Назаров, М. М. Массовая коммуникация в современноммире : Методология анализа и практикаисследований / М. М. Назаров. – М., 2002.6. Почепцов, Г. Паблик рилейшнз, или Как успешноуправлять общественным мнением / Г. Почепцов. –М. : Центр, 1998. – 317 с.7. Синяева, И. М. Паблик рилейшнз в коммерческойдеятельности / И. М. Синяева. – М. : ЮНИТИ,1998. – 287 с.8. Національний технічний університет «Харківськийполітехнічний інститут» [Електроннийресурс]. – Спосіб доступу: http://www.kpi.kharkiv.edu/ps/Sotsiologia/ main/content.html.9. Bernays, E. Crystallizing Public Opinion / Edward Bernays.– N. Y., 1961.ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/200775