2007. – № 2

ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯз 1983 року організовані в чітку систему зі спеціальнопідготовленими кадрами й напрацьованоюпрактикою надання послуг, до якої закріпиласядовіра населення;• у державі немає механізму, що визначаєсуспільно корисні організації, з якими б державасміливо підтримувала партнерські стосункичерез укладання угоди про виконання соціальногозамовлення;• існує недовіра та стриманість з боку державидо діяльності НДО з різних причин – черезнедостатність офіційної інформації, низькийпрофесійний рівень працівників НДО, браксамодисципліни й порядку в недержавних установахтощо;• відсутній державний механізм регулюваннявиконання соціальних послуг недержавнимиустановами (цей механізм може бути передбаченийв актах чинного законодавства щододіяльності неприбуткових організацій);• стримуючим фактором у розвитку наданнясоціальних послуг є відсутність медичногострахування в Україні (сьогодні не людина є замовникомсоціальної послуги, а держава);• не здійснюється незалежна експертна оцінкавиконання соціальних послуг як державними,так і недержавними організаціями;• у Бюджетному кодексі України не передбаченовідповідних положень щодо можливостіфінансування соціальних послуг, які надаютьсягромадськими організаціями, їх закладами й установами;• не затверджено всіх нормативно-правовихактів, що мають визначати порядок ліцензуваннянедержавних суб'єктів, які бажають надаватисоціальні послуги.Для того щоб НДО могли активно надаватисоціальні послуги, на нашу думку, необхідно:1) прискорити ухвалення нормативно-правовихактів, де буде передбачено державний механізмрегулювання виконання соціальних послугНДО;2) уже сьогодні НДО доцільно брати на себенадання тих послуг, які не виконуються державнимислужбами – догляд за тяжкохворими,транспортні послуги для інвалідів, догляд заонкологічними хворими, хворими на СНІД та ін.;3) організувати систему навчання для працівниківНДО, які надають (чи в майбутньомунадаватимуть) соціальні послуги;4) створити державну базу даних НДО,передбачивши в ній повну інформацію про їхдіяльність.Висновки. Запровадження партнерськихвідносин державних органів саме з громадськимиорганізаціями вказує на рівень розвиткудемократії та активність населення в суспільномужитті. Крім того, необхідно зазначити, щомісцеві органи влади та громадські організаціїзначно доповнюють одні одних у вирішеннісоціальних проблем населення. Деякі обмеження,що існують для однієї сторони, можуть бутикомпенсовані перевагами іншої.Одним із шляхів розбудови громадянськогосуспільства в Україні є підвищення рівня розвиткусоціально орієнтованих НДО як вирішальногофактора активної участі громадськості в управліннідержавою в соціальній сфері та як установ,що надають соціальні послуги.Запровадження соціальної взаємодії повинноґрунтуватися на таких основних засадах, як:злагоджена і зрозуміла система правових нормі регуляторів, що забезпечують взаємодію; відкритій контрольовані процедури розробленняй реалізації програм соціальних реформ; різноманітніформи і способи фінансування взаємодіїз різних джерел на базі відкритих конкурсів;фіксовані та зрозумілі правила оцінки й контролювиконання спільних заходів. Місцеві органивлади спільно з громадськими організаціямиповинні встановлювати нормативно врегульовані,прозорі правила взаємодії, обов'язкові длявсіх, у тому числі для самої влади.Залучення НДО в процес надання соціальнихпослуг наближає ці послуги до реальних потребгромадян, що є надзвичайно позитивним досягненнямі відповідає сучасним європейськимтенденціям, а саме – принципу партнерства.Список використаних джерел1. Про соціальні послуги : Закон України :прийнятий 19 черв. 2003 р. : № 966-ІV // Офіц. вісн.України. – 2003. – № 29. – С. 52. – Зі змінами ; ост.ред. 1 січ. 2004 р.2. Берданова, О. А. Соціальне замовлення – інноваційниймеханізм надання соціальних послуг/ О. А. Берданова) // Упр. сучас. містом. – 2005. –№ 1-2. – С. 97–102.3. Бойко, А. М. Соціальна робота та роль соціальноорієнтованих неурядових організацій / А. М. Бойко,З. А. Вайсман. – К. : Сфера, 2004. – 324 с.4. Вінніков, О. В. Дослідження податкового законодавстваУкраїни щодо НДО / О. В. Вінніков. – К. :МЦ права неприбутк. організацій, 2000. – 236 с.5. Джирикова, Е. В. Европейские НПО для поддержкипрестарелых / Е. В. Джирикова // Актуальные58ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007