2007. – № 2

ДЕРЖАВНА РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯВиклад основного матеріалу. Економічній соціальні перетворення, що останнім часомздійснюються в Україні, привели до значногопереосмислення сутності та ролі багатьох суспільнихявищ й інституцій. Так, значна уваганині приділяється визначенню головної місіїй основних завдань місцевого самоврядування,його виконавчих органів, механізмів організаціїїх діяльності. У цьому комплексі однез найважливіших завдань місцевої влади, нанашу думку, полягає в забезпеченні поступовоїпереорієнтації роботи з виконання сутоуправлінських, контрольних і розподільнихфункцій на організацію ефективної системинадання послуг населенню. За такого підходудіяльність владних структур спрямовується,передусім, на вивчення й задоволення основнихпотреб населення, на організацію конструктивногодіалогу та співпраці з усіма секторамитериторіальної громади, у тому числіз неприбутковими НДО.Як невід'ємна складова громадянського суспільстванедержавні установи надають послугисоціально незахищеним верствам населення,з'ясовують їхні потреби, представляють ці потребивладі, реагують на них [7]. Зазвичай НДОне мають громіздкого бюрократичного апарату,притаманного державним органам та урядовиморганізаціям. Перевагою цього є можливість надаватисоціальні послуги за рахунок відносно невеликогобюджету, що важливо для державнихпартнерів, які забезпечують фінансування.Відсутність занадто складної бюрократичноїструктури сприяє гнучкості й адаптації до мінливихобставин, наприклад: виникнення новихпотреб або нових уразливих груп, установленнязв'язків з іншими партнерами. Гнучкість створюєумови для використання інноваційнихпідходів у роботі, що надзвичайно актуальнов період соціальних реформ. Нові моделі роботичасто створюються й випробуються недержавнимиустановами й лише потім використовуютьсядержавними організаціями [8].Досвід розвинутих країн свідчить, що місцевіоргани влади та громадські організації здатнізначно доповнювати одні одних у вирішенні соціальнихпроблем населення. Громадські організаціїпроводять моніторинг соціальних потребі проблем населення, а отже, часто першими наних реагують, виступаючи партнерами своїхклієнтів. Вони стають неформальним каналомвираження громадських потреб [3].Для більшості розвинутих країн характернавідсутність державної монополії в соціальнійсфері. Робота НДО щодо надання соціальнихпослуг визначається як суспільно корисна й використовуєтьсядержавою, звичайно ж, на платнійоснові. Уряди країн Європи стоять передзагальною проблемою ставлення до найбільшвразливих своїх громадян [5]. Загальний бюджетНДО в таких європейських країнах, як Німеччина,Франція, Італія, Угорщина чи Велика Британія,становить 3,5 % валового внутрішньогопродукту – стільки ж, як частка сільського господарства,або навіть більше. При цьому в країнахЄС кожен восьмий працівник зайнятий у недержавномусекторі, що у випадку структурногобезробіття стає одним з головних «роботодавців»[3].Серед НДО Німеччини домінують шість великихоб'єднань безкоштовного соціального забезпечення.Ці НДО утворені за релігійнимчи класовим принципом або просто соціальнимиінтересами. Разом вони складають дві третининеприбуткового сектору, на них припадає майже60 % усіх його операційних витрат.Іще 1967 року в Конституції Німеччини щодосоціального забезпечення задекларовано такзваний принцип взаємного доповнення. Головнітези даного принципу такі:• державна влада несе відповідальність запідтримку окремих осіб, зокрема матеріальну,планування соціальних послуг і створення відповіднихінститутів;• неприбуткові організації, які працюютьу сфері соціальної допомоги, мають право братиучасть у плануванні соціальних послуг;• державні органи як адміністратори податковихнадходжень зобов'язані фінансувати установи,соціально орієнтовані організації та ініціативи,що визнані необхідними під час процесупланування;• неприбуткові соціальні організації зобов'язаніробити внески у проект (як правило, небільше ніж 20 %) [2].Недержавними організаціями у сфері охорониздоров'я надається 34 % послуг, а у сфері соціальнихпослуг цей показник ще більший – 61 %[9]. Багато в чому така ситуація є наслідкомпринципу взаємного доповнення, що зобов'язуєдержавні органи в разі потреби звертатися донеприбуткових організацій; адже даний принципє найбільш дієвим саме в цих сферах.Одна з головних громадських спілок у НижнійСаксонії об'єднує 621 соціально орієнтовану організаціюіз загальною чисельністю членів близько600 тис. У Німеччині понад 90 % соціальнихпослуг надається недержавними установами,ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/200755