2007. – № 2

НАУКА – ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННЮЕкологізація – це головний напрям вирішенняпроблеми захисту довкілля від згубного антропогенноговпливу. Більшість учених трактуютьпоняття загальної екологізації як процес невпинногой послідовного впровадження системтехнологічних, управлінських та інших рішень,що дозволяють підвищувати ефективність використанняприродних ресурсів й умов нарівніз покращенням чи хоча б збереженням якостіприродного середовища на локальному, регіональному,національному та глобальному рівнях[13]. Екологізація необхідна, тому що розвитоксуспільства відбувається в умовах надзвичайноїнестійкості.Найбільшу зацікавленість з точки зору екологізаціїяк частини цілісної системи соціальноекономічногоуправління викликає концепціясталого розвитку, в якій екологічні й соціальноекономічніпрагнення в перспективі поєднуються.Стратегія розвитку повинна пов'язуватися зістратегією збереження довкілля, оскільки привідсутності системи обмежень жорсткий тискринкових сил призводить до експлуатації, зневагисуспільними потребами, деградації навколишньогосередовища й швидкого виснаженняприродних ресурсів.Найбільш суттєві проблеми в житті людейпов'язані з певною територією. Тому на першомумісці в системі еколого-економічних інтересівзнаходяться регіональні проблеми. Протецілі, функції, інтереси складових регіональноїсуперсистеми «природа-населення-господарство»,як відомо, не збігаються, що викликаєгострі протиріччя. Серед них помітне місцепосідають протиріччя між галузями й територією,між рівнем розвитку продуктивних силі конкретних виробничих відносин, між рівнемрозвитку виробництва й зростаючих потребнаселення, між співвідношенням економічної,соціальної сфер і структурою споживання, міжмістом та селом, протиріччя, пов'язані із введеннямринкових механізмів регулюванняекономіки [14], а також міжрегіональні протиріччячерез транскордонні перенесення забруднюючихречовин.У зв'язку з вищезазначеним актуальним є виявленнятаких взаємовідносин між складовимирегіональної соціально-еколого-економічної системи(суспільства, представленого економікою,технологією та природою), що призводятьдо збалансованого регіонального розвитку.Отже, короткий огляд проблемних питань, щоне вичерпують усієї специфіки змін регіональногоуправління під впливом загальносвітовихпроцесів, показує необхідність розробки новихконцептуальних підходів до формуваннясучасної парадигми регіонального управління.Враховуючи те, що кінцевою метою регіональногоуправління є забезпечення збалансованогорегіонального розвитку та подолання диспропорційу соціально-економічному житті регіонів,коректне визначення поняття «регіональнийрозвиток» набуває концептуального значення.Дослідження регіонального розвитку має тривзаємозалежних об'єктивних напрями: 1) дослідженнявнутрішніх кількісних та якісних змінв елементах регіональної системи, її структурій функціях; 2) дослідження зовнішніх змін якрезультат взаємодії регіональної системи із суспільнимиявищами; 3) розвиток регіональноїсистеми розглядається як об'єкт і результат, якпредмет і ціль управлінської діяльності. Відтак,поняття «регіональний розвиток» можна розкрити,з одного боку, за допомогою висвітленнярізних аспектів, власне, даного процесу, а з іншого– на основі аналізу трансформації внутрішніхі зовнішніх зв'язків регіональної системи.Регіональний розвиток як процес, у результатіякого відбувається «послідовна зміна етапівабо явищ, перехід від одного якісного стану доіншого – вищого» [15, с. 997], є одночаснооб'єктивним процесом, який відбувається внаслідокісторичних, географічних та інших чинників,і суб'єктивним процесом, опосередкованимправильно підібраними державними регулятивнимий управлінськими діями.Як зазначає В. Мамонова, у процесі регіональногорозвитку крім трансформації соціальноекономічнихй екологічних процесів відбуваютьсязміни просторового, суспільного та політичногохарактеру, пов'язані з децентралізацією державногоуправління та демократизацією життятериторіальної спільноти [16]. Відповідно,регіональний розвиток доцільно розглядати якпроцес, як об'єкт державно-управлінськоговпливу, як систему суб'єкт-суб'єктних відносин,що виникають усередині складної політикоеколого-соціально-економічноїсистеми.Динаміку регіонального розвитку визначаютьтри основних параметри: 1) потреба в ресурсахта величина їх споживання; 2) обмеженістьресурсів і безмежність розширення потребив них; 3) активність акторів регіональногорозвитку (суб'єктів господарювання, політичнихпартій, громадських організацій) та ефективністьсистеми регіонального управління. Відрівня ресурсного забезпечення території залежитьдосягнення основних цілей регіонального52ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007