2007. – № 2

НАВЧАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВякий розробив власну методику ведення переговорівз терористами під час захоплення тавикрадення заручників, пропонує декількапринципів:• застосовувати силу, особливо в ситуаціїз одним терористом;• здійснювати переговори повинен нейтральнийпредставник (не залучати рідних таблизьких);• не розраховувати на солідарність та допомогузаручників;• вести переговори стільки, скільки необхіднодля того, щоб схилити терориста до звільненнязаручників;• не встановлювати часових меж та строківдля терористів;• надавати авансові винагороди терористам(одяг, їжу, сигарети тощо) тільки в обмін накористь заручникам;• обіцянки, надані терористам, не повиннізобов'язувати, діяти вкрай дозовано;• поводитися шанобливо, виважено, чемно;• бути вдягненим у цивільне;• зважати на особисту безпеку.Аналіз останніх терористичних актів у Росії,зокрема актів захоплення заручників у Москві таБеслані свідчить, що сучасні терористи,здебільшого, відмовляються від переговорівз підготовленими працівниками спецслужб, тапсихологами, вимагаючи у свою чергу у роліособи для ведення переговорів – представникаоргану державної влади (з державних службовців).На жаль, ці працівники не завжди володіютьпотрібними навичками та певними здібностями.Негативні наслідки невмілого веденняпереговорів представника державної владиз терористами ми спостерігали на прикладізахоплення терористами лікарні в Будьонівску1996 року. Хоча заручників звільнили, однакперемога терористів відгукнулася тривожнимсполохом: 1999 року – вибух житлових будинків,2002 року – захоплення театрального комплексуна Дубровці, 2003 року – підрив людей настадіоні в Тушино в Москві [5].Підготовлені фахівці з питань проведенняпереговорів стануть у нагоді і у випадку «побутовоготероризму». Це ті випадки, коли наркомантримає в заручниках членів своєї сім'ї або будькогоз громадян і вимагає дозу, або алкоголікзагрожує стратити власну родину, якщо йому некомпенсують зниклу «заначку» і т. п.Принципове питання, що вимагає вирішенняв першу чергу під час підготовки проведенняпереговорів, – визначення необхідних професійноважливих якостей. В ідеальному випадкуперелік можна було б виявити шляхом оцінкиособистісних і професійних властивостей фахівців,що успішно проводили переговори з терористами.Оскільки таких фахівців практичнонемає, подібний підхід нереальний. У цій ситуації,на нашу думку, єдиним можливим методомстає аналіз специфіки ситуацій, що виникаютьпід час терористичних актів, з наступним прогнозуваннямпрофесійно важливих якостей, щозабезпечують виживання людини й рішенняпоставлених перед нею завдань, а потім проекціїцих властивостей на осіб, які вестимутьпереговори. При цьому аналіз специфіки терористичнихактів здійснюється у теперішній часнайчастіше за участю представників силовихструктур та очевидців, які вижили. Сприйняття таінтерпретація подій, що відбулися, мають певнийступінь суб'єктивізму, що варто враховуватиу психологічному аналізі терористичного акту.Найбільш важливими моментами, що пов'язаніз аналізом терористичного акту і мають відношеннядо підготовки спеціалістів з проведенняпереговорів з числа державнихслужбовців, варто вважати:• мотиви (ідеологію), причини й приводи дляздійснення терористичного акту;• способи підготовки та реалізації агресії;• характеристика людських і матеріальнихресурсів терористів;• індивідуально-професійні якості лідерівекстремістської групи;• ступінь психологічної підготовки терористіві методи їхнього психологічного впливу наоточуючих.З'ясування перерахованого сприяє відтвореннюфабули теракту, психологічного кліматув групі терористів, прогнозуванню можливихметодів впливу на особу, яка веде переговори,що в цілому з певним ступенем імовірностізабезпечує формування уявлень про необхідніякості майбутніх фахівців з ведення переговорногопроцесу.Таким чином, наведемо орієнтовний перелікпсихологічних характеристик, властивостейі стану особи, підготовленої для проведенняпереговорів:• високі інтелект і темп мислення;• значні гнучкість і розвиненість мислення;• швидке орієнтування в новій ситуації;• зрозуміла та емоційна виразність мови;• значний обсяг, розподіл і швидкість перемиканняуваги; здатність подумки спостерігатиситуацію ззовні;62 ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007