2007. – № 2

НАУКА – ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННЮуправління, зупинимося на питанні глобалізаціїдемократичного процесу. З метою аналізузв'язку між демократією та глобалізацієюважливо розглянути ідею кореляції між демократієюй економічним зростанням, яка запропонованаще в 50-х роках ХХ століття СеймуромЛіпсетом [5]. Аналізуючи «стрибки» економічногорозвитку в державах з різним політичнимустроєм, учений зробив висновок, що в більшостікраїн демократія й економіка розвивалисяу взаємодії, зв'язок між ними очевидний,виходячи хоча б з розподілу частки демократіїй авторитаризму у світовому валовому продукті.Видатний філософ Деніел Белл у своєму інтерв'юдля журналу «Эксперт Украина» зазначив,що є одна обставина, яка поєднує всідержави світу – кожна з них на сьогодні прагнезабезпечити економічне зростання: «Економічнезростання – це свого роду нова світоваметафізична релігія» [6]. Економічне зростаннязалежить від ступеня розвитку класу інтелектуалів.В. Кулагін, аналізуючи нову якість сучасногоетапу глобалізації, підкреслює, що прогреспостіндустріальної економіки на основі інтелектулюдини потребує відповідного політичногой морального середовища, яке демократія (привсіх її недоліках) забезпечує краще ніжавтократія [7].Вплив глобалізації на Україну та її майбутнєвимагає впровадження демократичних формуправління, що потребує принципових зміну підходах до механізму організації державногоуправління. На думку В. Мартиненка, процесдемократизації державного управління подібнопроцесу його об'єктивізації веде суспільствошляхом ретрансформації історично й суб'єктивносформованої системи державного управління,тобто суб'єкт-об'єктної державно-управлінськоїсистеми «держава-суспільство» у природно(об'єктивно) зумовлену суб'єкт-суб'єктну соціально-управлінськусистему «суспільство-держава»[8].Одночасно з процесом глобалізації зростаєзначення регіонів як наднаціонального, так і субнаціональногорівня. Причинами нової диспозиціїрегіонів у глобальному конкурентномусередовищі є: посилення інноваційної складовоїсуспільного відтворення капіталу на регіональномурівні, стрімке зростання кластеріві технопарків, посилення синергетичного ефектурегіональної інтеграції та перехід багатьохфункцій управління від держави до регіонів.Розвиток усіх провідних країн світу супроводжуєтьсяпроцесом децентралізації в прийняттірішень та розширенням прав регіонів. АкадемікМ. Чумаченко, посилаючись на досвід іншихкраїн, зазначає про «появу п'ятої, окрімтрадиційних чотирьох, влади – влади регіонів»[9, с. 6]. Він також звертає увагу на таку світовутенденцію: з розвитком суспільства підвищуєтьсяступінь децентралізації управління економікою.Цей процес Е. Томпсон називає регіоналізацією,а спосіб, за допомогою якого «політичніпартії та інші організації сприяють ідеї специфічностірегіону», – регіоналізмом [10, с. 96]*. Слідзазначити, що: по-перше, регіоналізація за своїмпоширенням і наслідками впливу на процесисоціально-економічного розвитку має глобальнийхарактер, вона відбувається як на міждержавномурівні, так і всередині держав; по-друге,регіоналізація як процес універсальний інтерпретуєтьсязавжди в контексті системних змін;по-третє, інформаційний ракурс процесу регіоналізаціїпроявляється в сучасній концепції«сітьової держави» [12].Регіоналізація – це процес посилення регіональноївлади й регіонального рівня управління.Практичне розгортання ідеї регіоналізації залежитьяк мінімум від двох рівнів дії. Першийрівень пов'язаний з пошуком шляхів вирішення«ресурсної залежності», другий – із принциповимвирішенням питання організації регіональногоуправління «поверх» діючої системидержавного управління. Якщо другий рівеньвідображає зміст основної тенденції в розвиткууправлінської парадигми, яка полягає в децентралізаціїуправління, переміщенні владнихповноважень від державно-управлінської моделідо самоврядно-громадської, то перший рівеньвимагає формування нової ресурсно-екологічноїпарадигми регіонального управління.Будь-яка країна вже не може ігнорувати такіоб'єктивні чинники, як вичерпаність багатьохвидів ресурсів, екологічна стійкість і місткістьприродного середовища, екологічні наслідкижиттєдіяльності суспільства. Радикальні зміниекологічного стану в нашій країні та навколишньомуприродному середовищі в умовах постіндустріальногорозвитку сучасного суспільствапокликали до життя нові напрями поглибленогодослідження об'єктивних закономірностей,зумовили необхідність по-іншому подивитисяна проблеми взаємодії суспільства таприроди.* Більш детально питання регіоналізації розглянуто автором у публікації [11].ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/200751