2007. – № 2

НАУКА – ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННЮАНАЛІЗ ВПЛИВУ ЗАГАЛЬНОСВІТОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВНА ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ РОЗВИТКУТЕОРІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯТЕТЯНА БЕЗВЕРХНЮК,кандидат географічних наук, доцент,доцент кафедри державного управлінняі місцевого самоврядування Одеського регіональногоінституту державного управління Національної академіїдержавного управління при Президентові УкраїниПостановка проблеми. Жодна державау світі не може розвиватися без урахуваннязагальносвітових тенденцій глобалізації, домінуванняінноваційного шляху розвитку, загостренняконкуренції, зміщення акцентів суспільногорозвитку на регіональний рівень, щобезпосередньо впливають на зміни в системідержавного управління та вибір моделей регіональногорозвитку. Головний напрям цих змінспрямовує на подальшу демократизаціюуправління, адміністративні реформи структуривиконавчої влади, децентралізацію та деконцентраціюуправлінських повноважень. Такіглобальні зміни не можуть не позначатися надіяльності регіональних органів влади. Відповідносучасний етап теорії регіонального управління,пов'язаний з визначенням шляхів розвиткурегіонів у новому геополітичному просторі,зумовлює необхідність вивчення не тільки ранішенедосліджених проблем формування регіональноїавтономії, яка є одним із принципів європейськогоконституційного права, але й розробкинових концептуальних підходів до їх вирішенняна загальнодержавному рівні з подальшимзастосуванням і конкретизацією на регіональномурівні.Аналіз основних досліджень і публікацій.Загальну теоретико-методологічну базу дослідженняпроблеми становлять праці М. Долішнього,М. Дністрянського, Л. Зайцевої, Г. Заславського,Ф. Заставного, В. Керецмана,А. Круглашова, В. Лісничого, В. Мамонової,В. Нудельмана, М. Паламарчука, В. Поповкіна,М. Пістуна, В. Симоненка, О. Топчієва, А. Трубайчука,О. Шаблія та ін. Питання визначеннязасад державного управління на регіональномурівні, методів і меж втручання в ту чи іншу сферужиття регіону проаналізовано в працях Г. Атаманчука,З. Варналія, Л. Зайцевої, В. Козбаненка,В. Мамонової, П. Надолішнього, Н. Нижник,О. Оболенського, В. Симоненка, Д. Стеченка,В. Цвєткова та ін.Слід зазначити, що й поняття «державнерегулювання регіонального розвитку» всебічновисвітлено вітчизняними науковцями В. Керецманом,О. Коротич, Л. Масловською, Н. Нижник,Т. Уманець. Питання узгодження цілей,інтересів і ресурсів у системі регіональногоуправління розглянуто В. Бабаєвим, В. Бакуменком,О. Карпенком, В. Керецманом, О. Ольшанським,О. Сушинським, С. Саханенком таіншими фахівцями.Незважаючи на значний науковий інтерес доокресленої проблеми, нерозкритим залишилосяпитання впливу загальносвітових трансформаційнихпроцесів на формування таких концептуальнихположень регіонального управління, якпарадигмальні зміни в організації системирегіонального управління, практичне розгортанняідеї регіоналізації в Україні, державно-ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/200749