Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

116 К Р И Т И К А І БІБЛ ІО Г РА Ф ІЯців як якусь одногрупну масу: культураж різних прошарків і в насбула й є різна, як навіть ідеалізованийще народницькою літературоюселянин виявляє реґіональногеографічнета прошаркове розчленування,бож інша ментальністьверховинця, інша поліщука, а щеінша надморського рибалки.Важко теж погодитися з думкоюпро якісь ніби статичні й незмінні,ще чи не з передісторичної доби,риси духової культури; так нібибезслідно пройшли сторіччя польсько-шляхетськоговпливу на нашукозаччину. Польсько-шляхетськийнадмірний індивідуалізм, середклясовийдемократизм тут були зразкамикуди ближчими й видимішими,ніж туманні трипільські мітиархеологів. Навіть перенаголошуванадеким (О. Кульчицький) відразаісторичних козаків до купецтва єлише наслідуванням звичаїв польськоїшляхти. До таких конкретноісторичнихумов (а отже набутих«національних» рис) дадуть себезвести й інші прикмети українця,як ото «лінива інертність» селянина(бо віками грабований поміщикомкріпак не був зацікавлений у самозбагачуванні,до того розп’яничуванийобов’язковим приділом горілкиз панської корчми); на тотожніриси характеру польського селянина— порівняно з німецьким— нарікав історик польської культуриО. Брюкнер. Не одне (напр.,«Антеєве» споріднення з природою)вінтерпретоване нам як ніби прадавняриса під впливом 19-вікового(у нас) сантименталізму й народництва