СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
П Р А В И Й Т А Л ІВИЙ УМ О Н АСТРО Ї 63Тому в творчості головних чеських письменників та мистців заперіоду між обома світовими війнами панувало поєднання вельмисміливих стилістичних шукань з явним і відкритим прославляннямусього радянського.Не буду вж е й говорити про таких теоретиків, як Зденек Неєдли,вельми впливових і не позбавлених справжньої культури. Але йпоети, як от1 їрж и Волькер, Незвал, Галас або Голан, прозаїки, якот Ольбрахт або Ванчура, мистці, як от Купка, Кубін чи Каре, таксамо були доброзичливі супроти всього компартійного. Що ж додіячів театру та кіна, то вони були комунізанами сливе всі без винятку.Усі вони й численні інші, менш видатні, мірою сил сприяли захопленнювлади комуністами, повнотою переконані, що тільки тепері почнеться у Чехо-Словаччині безмежний розквіт передового мистецтва.Та як тільки влада Готвальда і компанії будь-як зміцнилась,їм було заявлено, мовляв, віднині на майбутнє вони повинні цілковитовідмовитися від усіх цих своїх «буржуазних» звичок (владааніскільки не бентежилася лаяти їхні передові шукання й дерзання)і слідувати соціялістичному реалізмові за славним прикладом і зразкомїхніх радянських попередників, як от Федора Гладкова чи ВсеволодаВишневського. Неслухняним ж е загрозили з усією виразністю. . .Над сумним прикладом чеських співбратів не завадило б замислитисьі таким большевиїзуючим прославленим: мистцям, як ПабльоНеруда, який оспівував Леніна з чудового чілійського далека, абожяк Пабльо Пікассо, який не потрапив у концентраційний табір потому, як його портрет Сталіна не був схвалений «компетентними партійнимиінстанціями».Повчальний також приклад сюрреалістів. Ця група від самогосвого виникнення заходилася сполучувати несполучне: анархічнусводобу позасвідомого з нелюдською логікою революційного автомату,від якого вони наївно очікували необмеженого розкріпачення скутихіснуючим суспільством стихійних сил. З перших ж е кроків їхніш ляхи виявилися суперечними. Вони намагалися досягнути свободичерез науку, забуваючи, що вона такий ж е самий продукт суспільства,як і поліційний реґлямент або буржуазне моральне лицемірство,ба — либонь ще більш затискуючий і незручний, особливо якщовзяти до уваги дедалі зростаючу загрозу поневолення людини машиною.Вони пішли шляхом психоаналізи та марксизму. Я покищо небачив, щоб психоаналіза породила сильні, своєрідні, творчі особистості.Її результат звичайно зводиться до чогось середнього, м’якого,слухняного, кволого, радше хитрого й податливого, ніж самостійногота енергійного. Психоаналіза радше приборкує підсвідомість,ніж мобілізує її.З другого боку, досвід російської революції, на службу до якої