Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

З ІС Т О РІЇ К П У 93з Харковом виявилася вж е влітку 1917 року. Другого липня Київськийкомітет більшовиків ухвалив постанову про необхідність створенняокремого більшовицького центру для цілої України. Комітетвиділив оргбюро- в складі: Ю. ІГятаков (голова), Bj. Затонський та І.Крейсберґ. Одначе київське оргбюро не було визнане більшовикамиХаркова, Одеси, Катеринослава, Донбасу, які воліли підпорядковуватисябезпосередньо всеросійському ЦК партії в Петрограді. Вони нехотіли координувати своєї діяльности на Україні навіть в одному питанні— ставлення до українського національного відродження, нехотіли виробляти в цій оправі спільну лінію, хоча в той уж е часй центральний петроградський уряд був заклопотаний українськоюпроблемою. Незалежно від інших більшовицьких організацій Україникиївські більшовики увійшли до Центральної Ради і навіть до1 їїПрезидії — Малої Ради.Взагалі можна сказати, що до жовтневого перевороту 1917 рокуЦК- РСДРП(б). персонально Ленін, більше підтримували українськунаціональну революцію, ніж більшовики Україниі. Тут було щось подібнедо подій в Алжирі перед його усамостійненням. Алжирські французибули більше проти свободи Алжиру, ніж французи у Франції.До позиції Леніна в українському питанні в 1917 р. треба нагадатище таке. Коли вся російська демократія розпочала влітку 1917року цькувати Центральну Раду за проголошення Першого Універсалу,який закликав український народ творити автономію України,Ленін писав у газеті «Правда» 28 червня 1917: «Ні один демократ неможе заперечити права України на вільне відокремлення від Р о сії. . .Проклятий царат перетворював великоросів на катів українськогонароду . . . Революційна демократія Росії . . . повинна повернути собі,робітникам і селянам Р о сії. . . братерське довірся робітників і селянУкраїни». А в статті в «Правді» з ЗО червня Ленін обвинувачував кадетів,есерів і меншовиків у тому, що вони не підтримали автономіюУкраїни, «цілковиту свободу відокремлення України». «Ви збожеволіливід страху, панове есери й меншовики, — писав Ленін, —піддавшися контрреволюційному галасові великоросійських поміщиківі капітіалістів . . . Нічого страшного. . . ні в рішеннях, ні в вимогахукраїнців немає . . . Поступітесь українцям — це підказує розум,бо інакше буде гірше, силою українців не утримаєш, а тільки озлобиш.Поступітесь українцям — ви відкриєте тоді дорогу довір’я міжобома націями, братерської спілки їх, як рівних!»Таким чином Ленін швидше протверезювався від своєї теорії асиміляції,ніж більшовики України. Але він продовжував вірити, щов єдиній демократичній Росії можна здійснити рівність націй. Щоапарат однієї держави з центром у Росії зможе однаково безсторонньообслуговувати і росіян і українців і всі інші національності.Отже, якщо Ленін виступав проти імперіялізму Тимчасового урядудемократичної Росії щодо України, то більшовицькі організації на са­