Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Д В А ПОЕТИ 51омісцевлення було потрібне1, бо наш а еміграційна критика хапаєявища, з загального процесу, роздуває їх, замазує чисто творчікритерії і вартості. Але тут треба, теж підходити з християнськоюміркою милосердя, бо критика, ця не далеко зайшла від норм: 20-ихроків (один вийняток і тут є).ЧАСТИНА ПЕРШАТепер! приступимо до (знову ж загального) розгляду творчостиІвана Драча. Народився Іван Драч 1936 року, а в 1962 — вийшла, йогоперш,а збірка. «Соняшник». Тепер поета майж е не1 друкують, запланованудругу його збірку не випустили. Загальне визнання і місцев літературі здобув собі Драч феєричною трагед;ією «Ніж у сонці»,що друкувалася в «Літературній газеті» (18. 7. 1961). Поему цю дозбірки] не пустили, включили тільки розділ «Похорон голови колгоспу».Дійство, поеми «Ніж у сонці» відбувається на. сцені нашої доби,де «чорний рак водневих вакханалій» роз’їдає серце п’яти материків,і поет, з духовим благословенням Сковороди, вибираєтьсяв галактичну подорож від гливкого боототіаі свого села до «сивоїпечалі Козерога» (чиї навпаки). В поїзді вечором заходить доі ньогочорт1 «із пляшкою холодної мадери, у чорному плащі» і бере йогов мандрівку через пекло, сучасности. Отож ідуть вони зовні нібиідилічним світом (де «тополь дівочиїх. золотисті стріли тримали сонценад блакитним небом», біліли] хатки і хлоп’ята котили колесо),аж нараз сива божевільна ж інка вибігає з хати і просить їх увійти,бо «бригадир, загордився, не (вітають люди», і вона самотня. Вонарадіє, що синочки її всі сьогодні вдома. Але, увійшовши, поет побачив«три ложки три виделки, три тарілки — і жодної душі».Тільки собака, і кіт хлепталиі драглі, а стара! магги) пріиіпрошуваліа:Ой діточки, синочечки малі,Ну випийте, краісивчики ласкаві, —і підносила чаркиї собаці, котові й півневі. Опісля стара піш ла вбожевільний танок кругом плянети стола, а —Три козаки ридали над староюІ не моглиі зійти з кривавих рак.Той під Берліном, той в сніжнім завоюДесь, під Варшавою, а, третій ніби: самОд, чорної наруги в тридцять, сьомім.Всі пропали. В наступному розділі поеми «Похорон головні колгоспу»поет з чортом ідуть за, труною, з людьми, і померлий востаннєпіднявся в домовині,