Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

94 ІВ А Н М А Й С ТРЕН К Омій Україні, навпаки, боролися з українським «шовінізмом,» і «сепаратизмом».І треба сказати, що Ленін не поборював такої лінії більшовиківУкраїни. Не давав їм, спеціяльних вказівок про підтримку українськогоруху, як він його підтримував у «Правді». Зичайно, вказівкамиможна, вважати і оті його статті. Але більшовики Україниігнорували щ вказівки. За весь час революції 1917 року вони не спромоглисявидати ні одної газети чи брошури українською мовою, щобполегшити бодай власну пропаганду серед українського народу.Проте само життя, зсувало більшовиків України на окремішнє відцілої РСДРП(б) існування. Бувши настроєні проти всього українського,вони самим життям були змушені все більше й більше вгрузати вукраїнську проблематику. Так, наприклад, коли уряд Корейськогостав на ш лях боротьби з Центральною1Радою, київським більшовикамдовелося піти на спілку з Центральною Радою. 20 жовтня київськібільшовики і ЦР домовилися про координацію дій на випадок збройногоповстання проти уряду Керенського. А коли після жовтневогоперевороту штаб Київської військової округи став наї оборону урядуКеренського, Центральна Рада створила 7 листопада Комітет ОхорониРеволюції, у який від більшовиків увійшли, Л. П’ятаков і Крейсберґ.Хоч уже 9 листопада Комітет розпався.Центральна Рада боялася централізму нового радянського уряду вПетрограді, боялася його агресії проти України. Тому, між іншим, уконфлікті Совнаркому з Донським крайовим урядом Каледіна, якийконцентрував сили для боротьби з радянською владою, ЦР зайняланевтралістську позицію, пропустивши козачі війська з фронту на Дін.Петроград зрозумів це як союз ЦР з Доном. Київські більшовики', якіза вказівками! зі Петрограду короткий час ставили ставку, як писавбільшовик Д. Петровський, на «реорганізацію Центральної Ради вЦентральну Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів»,відразу переорієнтувалися і ^починають розуміти, що ш лях до перемогисоціялістичної революції на Україні лежить не через реорганізаціюРади, а через її ліквідацію».3)У середині грудня 1917 року відбувся в Києві скликаний ЦентральноюРадою Перший Всеукраїнський з’їзд рад. Обласний комітетРСДРЩб) Південно-Західнього краю (у Києві) скликав одночасно ізз’їздом рад конференцію більшовицьких організацій Україниі. Але наконференцію прибули представники переважно Правобережної України:Київської, Катеринославської, Херсонської, Чернігівської, Полтавської,Волинської, Подільської губерній та двох військових організаційПівденно-Західнього фронту. Харківська, Донецька і Одеськаорганізації своїх представників не прислали.4) Вони боялися, що об’-3) Д. Петровский, Революция и контрреволюция на Украине. Москва,1920, стор. 13-15.4) А. В. Лихолат, Разгром националистической контрреволюции наУкраине (1917-1922). Москва, 1954, стор. 61.