Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

З ІСТОРІЇ КПУ 97Харківські більшовики розглядали перший радянський уряд Українитакож тільки) як ширму у боротьбі з Центральною Радою іпідкреслено ігнорували його. Делегатів з Києва, розмістили в Х аркові,як пише більшовицький мемуарист1, у каторжній тюрмі. У камерахтюрми «не палили і було- страшно холодно, не було1 світла,в жахливому стані був умивальник, вбиральня. . . Народному секретаріятовітакож не дали приміщення. Спочатку він тулився вбудинкові губвиконкому».8) Так найвища влада Радянської Українитулилася в приймах коло- «підлеглого» їй губерніяльного органувлади.Через три дні після з’їзду рад у Києві, 19 грудня 1917, ПетроградськийСовнарком видав «Маніфест.’1 доі українського народу» зультимативними вимогами до Центральної Ради повернути роззброєнимрадянським частинам і червоній Гвардії відібрану зброю. Іншимисловами — капітулювати й здати владу більшовикам.Так почалася війна між РСФСР і УНР. Наступ радянських силвівся у двох напрямах: на Харків з К урська і на Бахмач-Київ зпівночі. Командувач харківської групи В. Антонов-Овсієнко, прибувшив Харків, зовсім ігнорував владу Народного Секретаріату. Одинчас він хотів навіть виарештувати його. А командувач київської групиМуравйов, зайнявши Київ, влаштував там різанину, розстрілюючикожного, у кого знаходили посвідку українською мовою. Так, наприклад,був розстріляний член Центральної Ради боротьбіст Зарудний,який разом з іншими боротьбістами змовлявся з Совнаркомомза радянський переворот на Україні. Взагалі червоні окупантиповодилися, як найгірші колонізатори. В. Затонський згадує, якбільшовицький комісар Дубенського повіту на Волині, наї проханнядозволити поставити п ’єсу «Сватання на Гончарівці», яка безперепон ставилася в царські часи, відповів: «Грати дозволю, тількине на контрреволюційній мові».9)Словом, розшарування в українському народі йшло не тількипо лінії клясовій, але й по національній. До окупаційних більшовицькихвійськ не раз приєднувалися праві російські елементи. Наприклад,голова Київської міської управи Рябцов висловився заокупацію Києва Муравйовим. Серед забитих у боях у Києві червоноґвардійцівбуло знайдено кілька; колишніх царських поліцаїв.Сам Муравйов виявився білим офіцером і перейшов пізніше на бікКолчака. Один член радянського уряду України, народний секретарпошт і телеграфів Мартинов, перейшов пізніше на, бік Денікіна.10)Керівник донецьких більшовиків Артем (Сергеев), щоб приєднати до8) Ж урнал «Летопись революции». Харків, 1924, ч. 4 (9), стор. 166-185.9) В. Затонський, Національна проблема на Україні. (Доповідь на пленуміЦК ЛКСМУ). Червень 1926, ДВУ.10) П. Христюк. Цитована праця, т. 2, стор. 135. Також «Летопись революции»ч. 4 (9), 1924, стор. 166-188.