More documents

Recommendations

Info

22 ОЛЕКСА ІЗА Р С Ь К И Й*В перервах м іж хвилям и снів, В іктор к іл ь к а р азів устигав згадати,що Н атал ія О лександрівна н ап евне цілий день ч екала нанього, що це «вперш е в історії» він не зайш ов до бабусі н а НовийРік! І дум ав про безсум нівну значим ість снів цієї зимовоїноічі. Щ о зн ачила ц я гора м ідяків посеред незнайомої, проте н еч у ж о ї кімнати? ! П ірам іда м ай ж е п ід стелю . . . І все трикопійковімонети і п ’ятаки . Ц и ф ри н а н и х дивної чіткости: просто' випинаються — три, п ’ять . . .Ц іла гора, приходило вночі н а дум ку, такої деш евини! .. Я ктаки н е забігти на к іл ь к а х в и л и н . . . н а цілий день!Згодом виявилося, що то не м ідяки. С оняш ні п лям и в М алоиетровському с а д к о в і. . . Н а бильчастій л ав і н и зен ькій — В ікторз Н аталією О лександрівною . Розм овляю ть: очі зустрічаю тьочі, посм іш ка — посм іш ку . . .Стара ж ін к а часто точилася від щ астя. І, склавш и свої восковір у ки в синіх і чорних ж и л а х н а дер ж акові парасольки, зам овкала,дум ала. Р азом з думкою — л и н ула в м инуле, у вигадку. М ож ен авіть у майбутнє. А ле тан ула, зн икала. Щ е одна м ить і на п іскові біля В ікторових ніг л и ш ал ася парусинова п арасолька і ку п к а чорного м ереж ива, допотопний к а п е л ю ш о к . . . А л ава пуста!Б абусині ран кові п ередбачення справдилися: Н атал ія О лександрівна,я к вияснилося н а другий день п ісля ш коли, л е ж а л а вліж кові. Зраділ а В ікторові й засоромилася. Т аке нещ астя! Н апочаткові нового' р о к у . . . П отім зл як ал ася. З а м к н у л а набли щ е-ні хворобою очі. А д ж е В іктор м ож е зар а з и т и с я !.. І коли теперВ іктор прийде знову? !О бігрівш ись, Н атал ія О лександрівна зн о ву й знову, а ж довечора вибігала н а Х рестововдвиж енську. У своїй ш убі, з п ар асолькою в р у ц і. . . Н а р озі Д ворянської м ерехтіла їй В ікторовапостать, і бабуся поспіш ала назустріч. Інш им разом В іктор з 'я в л я в с я із-за к у щ ів . . . Н авіть переходив вулицю й обсадж ену д у бами п ’я т к у н ад будиночкам и біля п р о в а л л я . . .. . . П ознайомитися вони хотіли давно, і Л ял я, і Н атал ія О лександрівна.Б аб у ся ч екала дівчини, хвилю ю чись. Готувалася. О бдумуваламайбутню розмову. О бм ірковувала сто р азів перебрані слова. І —ф ан тазу вала: н ам агалася у яви ти собі В ікторову п р и ятел ьку. Н у,як а, я к а вона? !Р озум к о ж н у з у явн и х Л ял ь терпіти не м іг і перекреслю вавш ироким і густим хрестиком. Де б це в зял и ся раптом; т ак і зірки -дівчата? !Л я л я п рагн ула н а бабусю «глянути». Щ о за диво-скарб т р ап ився н а В ікторовій дорозі? Г лянути, а тоді їй все одно: чи щ ирап р и язн ь і самопосвята без міри, чи ц ілкови те заб уття. Б ез ж алюй милосердя.
ВІКТОР І л я л я 23Такого розчарування не уявляла собі ні Наталія Олександрівна,ні Ляля. Шматок непотребу! — подумала Ляля про- «француженку».Людей цього кшталту вона розпізнавала з півпогляду,з півслова. Ж иві мощі! Минуле сторіччя. Миколаївський режим.Навіть — отрута. Цвинтар на двох ногах...Доки Віктор вішав пальта на прибитій до дверей «гаківниці»,його розпечена на морозі товаришка вже знайомилася з НаталієюОлександрівною. Сміливо, впевнено простягала руку Назустрічз бабусиних грудей і собі знялася немічна ручка. На ліж кові заворушилася гірка лахміття. Засвітилися очі. Такі занепокоєні.такі спантеличені, налякані: не дівчина, а дід-мороз . . .Якутський дід... Тонка тільки блюзочка в пружок. І проста, іошатна. А решта... Усі думки і вчинки, всі слова й маніри —гори безладдя! Строката суміш давно відомих складників, властивостей,нахилів, стремлінь . . .Гостя підсіла до- ліжка хвору трохи потормосити, Але невдало.Тоді вона сіла до столу й нашвидкуруч перелистала кількамоторошно нудних статистичних річників Бестужевських жіночихкурсів, догори дном перевертала книжки в шафах .. . Віктор1мовчкистояв біля вікна недалеко ліжка хворої, цілком розгубленої,безсловесної, жалюгідної. Назовні спокійний і задово^лений, він поглядом вивертав подушки снігу на зубчатих виступахнад проваллям, любувався бурульками на оголеному коріннідубів . . . Тільки думав гарячково.Коли вийшли від Наталії Олександрівни, поміж чорними дубамивалив густий сніг. Захотілося дуж е далеко йти і мовчати.Мріяти...Щоб не згадувати більше про нещасливе знайомство, Лялявідразу сказала:— Не бабця, а музей! Ти таких любиш... Я — ні. Маю дома:просто трагікомедія!Через п’ять кроків задерикувато й мило — її звичайне проханняпро «■помилування» — вона заявила:— Я люблю громила Володю Маяковського! Це не твої бабусіз дідусями!— І Серьожу Єсеніна не забудь . . .Наталія Олександрівна ледве дочекалася Віктора:— Скажи мені! Скажи, ти кохаєш Лялю?— Ні. Ляля моя приятелька. І складна, дуж е складна, поламананатура . . . Цікава людина: тонкий і дивний розум, примхливесерце. Пейзаж з шпилями і безоднями . . .Наталія Олександрівна довго ходила по хаті. Обминала стіл; ічимчикувала далі. Лекції не починала. Потім стала за бильцемВікторового крісла:— Я сьогодні така щаслива. Що ти її не любиш! Не1кохаєш.Ляля така чужа!.. Звичайний російський характер: усі додатні
Page 1: СУЧАСНІСТЬВ. Корот
Page 5 and 6: ЛІТЕРАТУРА І МИСТЕ
Page 7 and 8: Ш К ІЦ И З ГРУ ЗІЇ 5В
Page 9 and 10: Ш К ІЦ И З ГРУ ЗІЇ 7Н
Page 11 and 12: В ІК Т О Р І л я л я 9П
Page 13 and 14: В ІК Т О Р І л я л я 11
Page 19 and 20: ВІКТОР І л я л я 17З р
Page 21 and 22: ВІКТОР І л я л я 19д у
Page 23: В ІК Т О Р І л я л я 21
Page 51 and 52: б о г д а н б о й ч у к
Page 53 and 54: Д В А ПОЕТИ 51омісце
Page 55 and 56: Д В А ПОЕТИ 53у печі
Page 57 and 58: Д В А ПОЕТИ 55В поезі
Page 60 and 61: 58 БОГДАН БОЙЧУК.не
Page 62 and 63: 60 БО ГДАН БО Й Ч У Кг
Page 64 and 65: 62 ЕМ АН У ЇЛ РА Й Сба
Page 66 and 67: 64 ЕМ АНУЇЛ РА Й Свон
Page 68 and 69: 66 ЕМ АНУЇЛ РА Й Спри
Page 70 and 71: 68 ЕМ АНУЇЛ РА Й Снас
Page 72 and 73: 70 ЕМ АН У ЇЛ РА И Св
Page 74 and 75:
72 ЕМ АНУЇЛ РА Й Стве
Page 76 and 77:
74 ЕМ АНУЇЛ РА Й СВаж
Page 78 and 79:
vsЕМ АНУЇЛ РА Й Свит
Page 80 and 81:
78 ЕМ АН У ЇЛ Р А Й СН
Page 82 and 83:
НА АКТУАЛЬНІ ТЕМИМ
Page 84 and 85:
82 М И РО СЛАВ П РО К
Page 86 and 87:
М И РО СЛАВ П РО К О
Page 88 and 89:
Page 90 and 91:
М И РО СЛАВ П РО КОП
Page 92 and 93:
Page 94 and 95:
92 ІВ А Н М А Й С ТРЕН
Page 96 and 97:
Page 98 and 99:
Page 100 and 101:
Page 102 and 103:
100 БО ГДАН В И Н А РВ
Page 104 and 105:
102 БОГДАН В И Н А Рре
Page 106 and 107:
104 БО ГДАН В И Н А Рн
Page 108 and 109:
108 БОГДАН В И Н А Ру
Page 110 and 111:
308 БО ГДАН В И Н А РУ
Page 112 and 113:
110 БО ГДАН В И Н А РН
Page 114 and 115:
112 БОГДАН В И Н А Рук
Page 116 and 117:
114 БОГДАН В И Н А Рна
Page 118 and 119:
116 К Р И Т И К А І БІБ
Page 120 and 121:
118 К Р И Т И К А І Б ІБ
Page 122 and 123:
Page 124 and 125:
Page 126 and 127:
Page 128 and 129:
126 Н О Т А Т К Илікан
Page 130 and 131:
ЗМІСТВіталій Корот
show all

Ð¡ÑÑÐ°ÑÐ½ÑÑÑÑ - ÐµÐ»ÐµÐºÑÑÐ¾Ð½Ð½Ð° Ð±ÑÐ±Ð»ÑÐ¾ÑÐµÐºÐ° ÑÐºÑÐ°ÑÐ½ÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑÐ°ÑÐ¿Ð¾ÑÐ¸ Ð² ÐÐ¼ÐµÑÐ¸ÑÑ

Create successful ePaper yourself

Delete template?

Save as template?

Ð¡ÑÑÐ°ÑÐ½ÑÑÑÑ - ÐµÐ»ÐµÐºÑÑÐ¾Ð½Ð½Ð° Ð±ÑÐ±Ð»ÑÐ¾ÑÐµÐºÐ° ÑÐºÑÐ°ÑÐ½ÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑÐ°ÑÐ¿Ð¾ÑÐ¸ Ð² ÐÐ¼ÐµÑÐ¸ÑÑ