СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
СÑÑаÑнÑÑÑÑ - елекÑÑонна бÑблÑоÑека ÑкÑаÑнÑÑÐºÐ¾Ñ Ð´ÑаÑпоÑи в ÐмеÑиÑÑ
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
32 ОЛЕКСА ІЗА Р С Ь К И ЙВ іктор у кріслі. В слухається і думає.Д ивна ц я година північна. Я к п ризем кувати й носоріг! Т ількине щ етина у нього, а ти чи н ки квітки, а кусю чі ж а л а . . . Н ерозсуднийж а х по д уш і запіпарами. С тіни страху розпихаю ть н абікзбен теж ені о ч і . . . А знайом і м ісця — пустка. Л якаю ть в л асні р е ч і . . .У ж е з передпокою В іктор повернувся до- кімнати.— У Люби, у Л ю б и . . . ф легм онозна ангіна? !— Щ о ж ту т страш ного? Н адзвичайного?— А я ш у к ав її сьогодні ! ! !— Ти ш у кав її? ! Ти зустрічаєш ся з Любою? !В іктор відвів очі. З аховав у них Любу.Л я л я забула про себе: полю вала на найм енш у тінь н а обличчіп риятеля, слід кувала за порухам и його щ елепів.. . . К оли В іктор нареш ті встав з крісла, Л я л я л еж а л а н а з а стеленому л іж кові, пригнувш ись чолом до колін. У брана і в з у та. Н ам агалася якнайглибш е вгнути під собою матрац. І ш видш евилити, н аче н е свої, сльози.Л едь зім н яті від краю , чекали на Л ялю подуш ки й м ереж анепокривало ц іл у ніч.*У п ровулкові п ахло снігом: лусни серед ночі дверим а, ногоютупни — і п олетять сніж инки н ад містом. Н ад долом і горами.17М иколу Григоровича Н ім ченка ц ікави ла «географ ія знань»підлітка. Особливо про Д унайський басейн і Б ал кан и , про Східнюй Ц ентральну Европу, про С ередзем ном ор’я . . . З давніх-давенВ іктор вистою вав л екц ії з географ ії біля повіш еної н а таблицюмапи, зр ід ка за свюією партою . Д овж елезною вказівкою він н ан и зував Е вразію і, н а додаток, А тл ян ти к або й Т ихий о к е а н . , . Н иш порив по зем ній к у л і . . .М икола Григорович, гож ий і серйозний, заходив до клясноїкім нати неспіш но й вітався сухо. П роте ясно було, щ о н а ньоготу т ч екали з нетерпінням . П ісля д звін ка л екц ія — дивно коротка:п 'ять хвилин — п родовж увалася в коридорі.Поміркованої костистий дідок від нетерп ін ня починав п лям кати й кусати білі н аш и вки англійських вусів, але від учнів невтікав до вчительської. Довго й терпляче слухав. А відповідавкоротко.З а освітою, власне, історик і мовник, М икола Григорович замолодудовгою ж и в з родиною поета гр аф а Б у ту р л ін а н а Заході.Звичайно в Італії. Розповіді його про ч у ж і к р аї були зернистими.