Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

Н О ВІ П У Б Л ІК А Ц ІЇ П РО У К Р А ЇН У 85ціональїне питання інакше як засіб для опанування терену, і тому,що її метою, від, Леніна починаючи, був завжди традиційний централізмпроти автономії, поширені повноваження української -провінціїпризводитимуть до з ударі в. Автор не ставить прогноз хто в цій не^минучій боротьбі має кращі шанси виграти.Тоді як Салівант, на базі джерельного матеріялу, показує ф актита з ’ясовує процеси, Ярослав Білінський пробує, крім того, дати частиннуоцінку явищам та, щобільше, ставити прогнози. В цьому відношеннівін сміливіший, він показує не тільки те, що є, але! намагаєтьсярозкрити грані того, що може бути. При тому він також користуєтьсявеликим джерельним матеріялом, а діяпазон його зацікавленьдуж е широкий. А що тематично книж ка Білінського охоплюєтільки період по другій світовій війні, він має змогу сягнути глибше,як хтонебудь інший досі, з частинним винятком деяких питань, з ’ясованиху згаданій вище книжці Бориса Левицького. Важко уявити,щоб на найближчий час будь-який чужинець, що хоче мати джерелльну інформацію про сучасну Україну, міг поминути книж ку Б і­лінського. Хоч книжка є поширеною докторською дисертацією' автораі видана одним з кращих американських університетів, у ній можнаспостерегти, що автор з симпатією ставиться до справи, про якупише. Проте ця «тенденція» завжди джерельно аргументована, припоглядах автора наведені звичайно інші погляди інших авторів,сили українського чинника показані на фактах, а. також факти розкриваютьйого слабості.Ці факти — це насамперед економічний потенціял і демографічнабаза сучасної України, які підносять її до ранґи розвиненої і середньосильноїмодерної європейської нації. Але рівночасно, в результатіпідлеглости України Росії, ця нація в багатьох відношеннях скалічена,недорозвинена. Багіата на природну сировину, Україна аж допочатку 1950-их років застрашаюче відставала в металообробнійі машинобудівельній промисловості, а за ціле двадцятиріччя (1940-1960) розвиток української промисловости нижчий від пересічногорівня для всього СРСР (зріст в 3,6 рази і відповідно 5,2 разів). Тільки1,4%> із вироблених у Радянському Союзі вантажних машин і автобусівбули! виготовлені на Україні і тільки 4,6% автомобілів. Авторнаводить обчислення Дмитра Солов’я, на підставі яких між 1926 і1939 роками Україна втратила коло 10 млн людей, при чому на їхнємісце на Україні поселилося іне менше двох з половиною мільйонівлюдей з інших республік, передусім з Росії. Друга хвиля поселенняросіян на Україні, в тому числі в західніх областях, прийшла подругій світовій війні, тому й перепис 1959 року показує 7,1 млн росіянв УРСР. Відповідно зменшилося число українців у РадянськомуСоюзі між 1926 і 1939 роком (у кордонах 17 вересня 1939) на 9процентів, а в той ж е час усе населення Радянського Союзу зрослона 15,9°/о.У порівнянні з Росією та деякими1іншими радянськими республі­