Сучасність - електронна бібліотека української діаспори в Америці

66 ЕМ АНУЇЛ РА Й Сприскорила його смерть, правив конфлікт з владою. Про долю тастан збереження його досить об’ємної літературної спадщини таксамо нічого достеменно не відомо.Куди кращими книгами французького письменника Люї Араґоназалишаються перші: „Anicet ou le panorama” (1921), „Libertinage” (1924),„Le traité du style” (1929), „Persécuteur persécuté” 1931) і особливо подивугідний„Le Paysan de Paris” (1926). Тоді Араїон був сюрреалістомі вільно втілював свої парадоксальні метафори в яскравій, сміливійта своєрідній прозі.Його сила полягала тоді в особливому, йому одному притаманномувмінні бачити Париж. Тема ця надзвичайно витоптана, і проПариж сливе так само сважко сказати щось по-справжньому нове,як і, приміром, про квітку тро'Янди або про травневу закоханість.Але Париж Араґона не має спільното' ні з яким іншим. В,ін йоговідкрив і побачив ізсередини!. В ік ухопив і спромігся виявити у словахйого істотну атмосферу, зовсім не схожу на ті перші враження,що їх Париж залишає в душі тур иста-ві дв і дув ачаїЦі перші книги Араґона — низка фантастичних видив, породженихпаризькою атмосферою, хоч, на перший погляд, вони; й немають з нею нічого спільного. За всю історію літератури мені знанийтільки ще один випадок такого самого« глибокого промкненняу закамарки душі цього міста: це — Бальзак, геніяльні оповіданняякого «Ферраґюс», «Полковник Шабер», «Дім грайливої кицьки»Та: деякі інші не менш яскраво — хоч і по-іншому, — передали істотнийнастрій паризької неповторности.Так воно, втім, залишилось і по- нинішній день. Ті, дедалі рідкіснішіоази, що їх ми знаходимо в пізніших книгах Араґона, таксамо присвячені тайновидінню Парижу, в якому Араґон прославивсяя к незрівняний майстер: Але це едина царина, що в ній він досіягдосконалости. Як тільки віін її полишає, він стає звичайно' пересічним,ба — пласким.Не зважіаіючи на його вж е й на той час немирний характер ісхильність до скандалів (так він одного разу з ’явився на приватнепомешкання критика Андрія Левінсона і побив його у присутностівагітної жінки за те, що той недоброзичливо відгукнувсяпро поезію Маяковського в журналі „Nouvelles littéraires”, — і відомийтакож зчинений Араґоном скандал під час ювілейних урочистостейна честь поета Сен Поля Ру), його перші книги принесли йому пошанув серйозних літературних колах, —• хоч воїни й були малоприступнідля пересічного читача.Проте, така скромна, доброякісна слава Араґона не задовольняла.Компартії пощастило' сітокусиіти його земними благами, і Араґон,один з перших в Західній Европі, привітав соцреіалізм і заходивсяпродукувати у великій кількості академічні пласкоги, пішовугору і став видатним літературним вельможею. Як письменниквін, однак, переспав існувати.