Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

зі специфічним досвідом, що (все ж таки) балансуєміж мистецтвом та видовищем. Дим,пульсуюче світло, спеціально розробленазвукова партитура та інтерактивні пристроїзавжди домінують у виставкових залах медіахудожника Демера та композитора і дизайнеразвуку Уорна. Безліч світлових конусівзустрічає глядачів, столи та стільці величезногомасштабу постійно маніпулюють своїминіжками, маленькі пристрої вовтузятьсяу клітках, потворні павуки повзають на підлозі,у «амфітеатрі» роботи пересуваютьсяза глядачами з камерами та світлом, «сталевіповзуни» настирливо намагаються видертисяна стелю. Одним словом, машини канадськихмитців поводяться згідно з базовими правиламиприродних екосистем, таких, як діяреакція,табунові рухи, бійка за їжу — з іронієюта гумором Демер та Уорн зображаютьзв’язок людини та машини у дивній поведінцісвоїх металевих потвор. Вони назвали двастворених ними середовища «Двір привидів»та «Процес». Натяки на твір Віктора Гюго,його горбаня з Нотр-Дам та роман ФранцаКафки ілюструють їх наміри. Була у цьомувидовищі і якась Гоголівська фантасмагорія.Вважається, що глядачі набувають досвідЕдуардо Кац, «Альба», генетично створенийфлуоресцентний кролик, 2000з комбінації гігантоманії та романтизму таксамо, як і з конфронтації з могутньою мережеюмашин. Художники свідомо асоціюютьрізні технології у своїх працях і так презентуютьдволикого Януса механічних та електроннихпристроїв: з одного боку така автоматика— це націлена у майбутнє захоплююча«велика біла надія» з біологічними рисами,з іншого боку — холодна функціональна загроза.Такий дуалізм робить виставку влучнимвнеском в систему шансів та ризиків механічногосвіту.Тема «Більш, ніж життя» стала лейтмотивомEMAF 2003. Клонована вівця Доллі,флуоресцентні кролики, діти штучного запліднення— це все продукти нових технологій,що назавжди змінюють наше сьогоденнята суспільство. Генна інженерія — цеглибинна сфера, де розмиваються межі міжтехнологією та мистецтвом. Під девізом«Більш, ніж життя» EMAF запросив митцівкіно та медіа, чиї праці відображають розвитокцієї проблеми. Прогресивний розвитокбіонаук є також головним об’єктом конгресу,що супроводжував фестиваль. Митці, вченіта культурологи мали можливість обговорити,як феномен біотехнологічних започаткуваньзнищує кордони між мистецтвом,наукою та технологією, створюючи, такимчином, нові мистецькі форми. Провіднимиучасники були Едуардо Кац, (Чикаго), якийдосяг висот у публічних дебатах щодо генетичноствореного флуоресцентного кроликана імення «Альба», та Джо Девіс (MIT,Бостон), піонер з використання генетикиу мистецтві, хто створив собі ім’я, кодуючиmessages в ДНК мікроорганізмів у 1980-тіроки, професор Біргіт Річард (Франкфурт)та австралійські біохудожники з науково-мистець кої лабораторії Симбіотика, які продемонстрували,як виростити напівживіскульптури з тканини складних організмів,а також канадська група митців Біотехніка,оксана чепелик. ВЗАЄМОДІЯ АРХІТЕКТУРНИХ ПРОСТОРІВ, СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ТА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ…100