Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

комунікацій Університету Нью-Йорка та ФондуГрінуол. Відвідувачі стоять або рухаютьсяперед великою проекцією, на якій з’являєтьсясилует їх тіней разом з кольоровими анімаційнимизображеннями літер, які падаютьна екрані, на зразок краплин дощу. Як тількилітеру, що падає, зупинить щось, темніше запевний кольоровий рівень, вони «осідають»на тіні людей та можуть бути упіймані, піднятіабо підкинуті рухами рук та тіл відвідувачів.Таким чином, учасники буквально конструюютьтекст своїми рухами та тілами, що одночасноіснують, займаючи певний простірта взаємодіють одне з одним.У цьому контексті цікава інтерактивна інсталяція«Life Species II» / «Живі види ІІ»(1999) Крісти Соммерер з Австрії та ЛоранаМіньоно з Франції, де середовище, створеневідвідувачами інсталяції завдяки їх текстовимпосланням, взаємодіє зі штучними формамижиття. Як тільки послання відправлене, створеніістоти починають діяти й рухатися в середовищі«Живих видів ІІ». Вони також займаютьсяпошуками їжі й намагаються з’їстилітери, які вивільнені глядачами: ці істоти завждиїдять тільки ті літери, які закладені в їхньомугенетичному коді. Вони також можутьголодувати та помирають, якщо не зможутьодержати досить літер. І навпаки, коли істотанаїсться літер, вона починає шукати собі паруй потім народжує дитину. Творчість більшене видається проявом внутрішнього художньогозадуму, або «відкриття», а замість цьогопостає самостійним динамічним процесом.Перформативний елемент інверсії фізичногопростору та архітектури у віртуальнихОксана Чепелик, «Хор глухонімих», CD-ROM, 1998Оксана Чепелик та Уте Вайс-Ледер, проект «Range /Reichweite / Далекосяжність», 1999Оксана Чепелик, інсталяція у фавелі Ріо-де-Жанейро«Virtual Sea Tower» / «Віртуальна Вежа», 2000Проект «Cell Culture / Культура клітини», 2001