Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Поль Віріліо і обкладинка його книжки «Ce qui arrive»/ «Unknown Quantity»сформованих причин і стереотипів, де завданняпобудови відкритого суспільства вважаєтьсяпершочерговим, а мета реагуванняна філософські або етичні проблеми непосильнимзавданням, але це тема для окремоїстатті. Сьогодні глобальні комунікації, всюдисущареклама, телебачення та інші структури,що прагнуть до консенсусу й одномірності,витиснули «соціально-критичну позицію»з художньої сцени.Отож, ці докори не стосуються виставкиПоля Віріліо, що відбувалася з грудня 2002по березень 2003 в Парижі у Фонді СучасногоМистецтва Картьє. Ще в 1991 р. в Жуї-ан-Жоза, де був започаткований Фонд Картьє,перш ніж переміститися до нової «програмної»будівлі Жана Нувеля на бульвар Распай,Поль Віріліо реалізував виставку, присвяченушвидкості.У виставки існують дві версії назви,у французькій і англійській мовах вони звучатьпо різному: «Ce qui arrive» / «UnknownQuan tity» — патетично пророче «Те, що прийде»може бути також перекладене з французькоїв більш спокійному констатаційномуваріанті «Те, що трапляється», і англійська«Невідома кількість». Англійський варіантзапозичений з назви інсталяції «UnknownQuantity» угорського режисера Андрія Ужіци(Andrei Ujica), що живе в Берліні, яка відображаєфілософський діалог СвітланиАлексієвич, української журналістки, авторакниги «Голоси із Чорнобиля. Хроніка майбутнього»,з Полем Віріліо. Її книжка є рахункомжиття після Чорнобиля, написана на основісотень інтерв’ю, які автор зробила зі свідкамита жертвами трагедії. Світлана Алексієвичнародилася в Україні 1948 р., а з жовтня 2002живе у Франції, завдяки гранту, наданомуПарламентом письменників, що був частковоспровокований урбаністом-філософомПолем Віріліо та соціологом П’єром Бурд’є.Вона розпочала свою кар’єру як журналіст,опублікувавши дві книги про Другу світовувійну, що викликали суперечливу реакціюв країні. Її книга про війну в Афганістані«Ра дянські голоси з афганської війни» булаоб’єктом критики з боку партійної та військовоїпреси, яка не простила їй спростуванняміфу про славну радянську армію. «Голосиз Чорнобиля: Хроніка Майбутнього» — їїінша книга. Як для Світлани Алексієвич, такі для Поля Віріліо Чорнобиль — щось більше,ніж поломка реактора, це передбаченняглобальних катастроф, що визначають майбутнєсвіту. Сутнісний нещасний випадок— Чорнобиль — це також катастрофа свідомості.Цитата із Фрейда «Кількість кладекрай враженню, що це випадок» (1914–1915)є епіграфом до виставки. «Ce qui arrive» /«Unknown Quantity» це — спроба досліджуватиодне з найбільш важливих питань, порушенихПолем Віріліо в останніх роботах:кількість нещасних випадків (що збільшується)як непрямий наслідок людської діяльності,пов’язана з винаходами. Це свогороду пілотний варіант майбутнього МузеюКатастроф, метою створення якого є опірстиранню етичних та естетичних орієнтирів,втраті змісту, свідками й жертвами яких, завиразом Поля Віріліо, ми так часто опиняємось.Аби порушити питання про неуважністьдо головних сфер ризику, виставка, щооксана чепелик. ВЗАЄМОДІЯ АРХІТЕКТУРНИХ ПРОСТОРІВ, СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ТА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ…52