Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Оксана Чепелик, «Virtual Sea Tower / ВіртуальнаМорська Вежа», жителі фавели Жакарезіньо,Ріо-де-Жанейро, Бразилія, фотографія, 2000життя та міста, аніж постановка шоу чи події,є фундаментальною для життя в новомумісті. Театр подій існує як засіб комунікаціїта залучення; візуальне мистецтво не є більшетільки живописом у гарному обрамленні,розміщеним на стінах, а є партисіпаційнимтворчим актом, дійсно колективним ритуалом,живим і спільним урбаністичним щоденнимпростором. Так виникає MAST («Museodi Arte Sociale e Territoriale» — Музей соціальногота територіального мистецтва, заснованийгрупою «aMAZE») як модель новітньоїформи, що створює основу для інших студійта досліджень. MAST — це лабораторія ідей,яка вивчає/досліджує територію та суспільствов усіх їх явних зв’язках з точки зорупрактики мистецтва, звертається до серйознихтем зміни реальності. MAST утверджуєновий музей без стін та без фіксованого приміщення,призначений для творення «антропології».Ні визначений простір, ні сховищеробіт не здатні трансформувати ту ж самутериторію в постійно діючу лабораторію, якапочинає бути власним простором дії. Містота його люди вивчаються завдяки відкритійметодології, яка з гетерогенним плюралізмомточок зору та з увагою до феномену мобільностіколективного життя і до окремих зонурбаністичного існування, а також за умовперспективи розуміння нових домовленостей,переоцінки цінностей, відкриває нові шляхидля дискусії. Проект «Going Public» створюєнову креативну ситуацію в місті з новимаспектом мобільності. Цей проект працюєу межах регіональної залізничної мережі, щозумовлено націленістю на дослідження умові сценаріїв стану глибинної трансформації[31, с. 213]. Мобільність стала метафорою parexcellence сучасної людини. Подорож синтезуєінстинктивні потреби бажань та тривог,Оксана Чепелик, інсталяція «Virtual Sea Tower /Віртуальна Морська Вежа»,Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2000які складають запропонований залізничнимипотягами світ транзиту — довершену репрезентаціюномадичної сутності людини.Спільноти, еміграція, іміграція і мобільністьпозначають перехід до полікультурного глобальногосуспільства. Залізничні станції вжевизнані мікрокосмами, частками міст і урбаністичнимиможливостями, комплекснимиі організованими місцями із багатошаровоюсистемою комунікацій, привілейованих просторівзустрічей та обмінів. «Going Public» —динамічний проект, що розвиває можливостізіткнення різних культурних систем, використовуючинетрадиційні, екстериторіальніурбаністичні простори, такі як потяги або залізниці.Проект розглядає мистецтво по відношеннюдо реального життя та виражаєтьсячерез «публічне для громадськості».Кураторський проект «Міграція, пам’ятьта ідентичність» Клаудії Занфі, розробленийспеціально для фестивалю (за підтримкиІталійського інституту культури в Україні),що виявився наступним кроком єдиної артінтервенції,реалізованої на Кіпрі в рамкахМаніфести 2006, розглядав дискурс легальнихі нелегальних працівників в Італії (наприкладі українських жінок). Вони, як правило,освічені, середнього віку, заміжні (частоз дітьми), змушені залишати рідні вогнищарозділ третій. РОЗВИТОК ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ НА ПРИКЛАДІ СТРУКТУРНИХ ПОДІЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА121