Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

пам’ятників. Однією з найбільш вагомих мистецькихтенденцій останніх 15 років є розповсюдженняі інституціоналізація груповоїта соціально орієнтованої творчості, яка базуєтьсяна безпосередньому залученні людей,груп та співтовариств до художніх процесів.Джозеф Бойс назвав його мистецтвом «соціальноїскульптури», Грант Кестер називає«діалогічним мистецтвом» [26, с. 18], КарлосБазуальдо — «експериментальним співтовариством»[27], Ніколя Бурріо «мистецтвомвзаємодії» [28, с. 33]. У 2004 р. кураторEyebeam, відомої нью-йоркської інституції,що досліджує рухомі образи, характеризувалаі мої проекти, пов’язані з новітнімитехнологіями, реалізовані в Ріо-де-Жанейро,Дессау, Франкфурті і Сіднеї на запрошенняБаухаузу, як роботи соціальної скульптури[29]. Мені здалося потрібним розширити географіюподібних підходів і на Україну, тим паче,що підстав для цього більш, ніж достатньо,оскільки ніша соціально орієнтованого мистецтвавиявляється не заповненою, а проектиз соціальним підтекстом, що здійснювалисяспорадично, найчастіше, все-таки, характеризувалисявибудовуванням ефективних підпірокдля становлення художнього бренду,ніж довгостроковою розробкою теми, вкоріненоїу соціальну проблематику. Втім, мій поглядзосереджений не тільки на Україні, і якмотивація тут виступає свого роду бажанняпривнести практики соціальної скульптуридо нас з подальшою спробою співвідношенняконтекстів. Варто нагадати, що через історичніпричини опозиційне критичне мистецтвоу нас не приймало лівої риторики, а навпаки,цинічно займалося її викриттям. І небажаннясповзати в соціальну ангажованість виявлялосядобре укоріненою традицією.Проте наш культурний процес сьогоднімає такі істотні проблеми, що українськіпрофесіонали сучасного мистецтва б’ютьна сполох. А невтішні висновки, що 16-тилітній термін для можливих соціальнихі культурних перетворень в Україні не призвівдо скільки-небудь помітних зрушень,підштовхує до думки, що цей процес можнавже розглядати як єдиний сплав. Яка ж рольмистецтва в суспільному контексті? І де знаходятьсята які конфігурації мають зониопозиції? А чи форми ескапізму — в більшійпошані? Тому 2007 р. Інститут проблемсучасного мистецтва АМУ ініціював проведенняМіжнародного фестивалю соціальноїскульптури, де місто опинилося у фокусі дослідження.Надмірна видовищність художньогообразу, рекламні формати все більшезалишаються позаду заради більш серйознихарт-форм, менше пов’язаних з естетикою,та більше із пошуком суті. Залучення містата його мешканців, відмова від великих робіт,розвішаних на стінах, на користь інтервенційу публічному та соціальному урбаністичномупросторі характеризує численні художніпрактики нашого часу. Взаємовідношенняміж локальними традиціями та колективноюпам’яттю, між культурними розбіжностями,Ольга Кисельова, «Landstream»,мультимедійна інсталяція, Сан-Жозе, США ISEA, 2006розділ третій. РОЗВИТОК ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ НА ПРИКЛАДІ СТРУКТУРНИХ ПОДІЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА115