Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

деконструкції звичайних зв’язків, неконтрольованоїповедінки та дезавуюють феноменсприйняття візії терору.Таким чином, міжнародна лабораторія«Testing Truth» / «Випробування істини»продемонструвала різні підходи та розмаїттяаспектів трактування заявленої теми, а такожвиявилася безцінним джерелом, що розмиваєзвичні рамки мови мистецтва рухомогозображення.Крім яскравих та престижних конкурснихподій на фестивалях зазвичай проходятьзустрічі, такі як семінар з питань реалізаціїпроектів європейської ко-продукції, і хочаінститут продюсування у нашій країні щеостаточно не сформувався, однак, було б незайвим нашим продюсерам побувати на ційзустрічі. Або, скажімо, чимале зацікавленнявикликала презентація проектів інтерактивногокіно компанії SCHMIDTzKATZEспільно зі студією Медіа Антена Берлін-Бранденбург. Або ж презентації медіафасадів,що є продуктом колективної творчостітаких архітекторів як Хельмут Ян (прихильникархі-нерії — нового напрямку діяльності,що поєднує в собі архітектуру й інженерію),архітектурне бюро Kiehues+Kiehues, РемКоолхаас, інженерів Сесіла Балмонда та йогокорпорації Arup, фахівців з комп’ютернихтехнологій. Пілотна роль в розробці концепціїмедіатектури належить компанії «Ag 4»з Німеччини. Розробка медіапрограм надаєможливість реалізувати взаємодію будівельоднієї з одною, забезпечуючи новийвзаємозв’язаний простір. Такий підхід дозволяєговорити про становлення культурицілісного міського програмування і регулюванняінформаційних потоків в міськомусередовищі. Медіалізація споруд і урбаністичногосередовища визначають нову властивістьміської тканини — медіатектуру.Доводиться відзначити, що Німеччинаінвестує серйозні кошти в медіа мистецтваМедіафасадта їх форми не тільки тому, що це престижнасфера, але й з тієї простої причини, що новітехнології є визначальними в розвитку світовоїекономіки, що, звичайно, могло б слугуватинепоганим прикладом для українськоїситуації також. Київський міжнароднийфестиваль медіа-арту KIMAF (1997, 1999,2001) був дещо гібридною формою, збереженоювід застарілих стратегій, що практикуютьсяінституціями сучасного мистецтва,адже в більшій мірі виконував репрезентаційнуфункцію, бо не надавав можливостідля реалізації нових творів, а лише для експонуваннявже готових, і не був відкритимконкурсом художніх ідей. Але в будь-якомувипадку, його відсутність в останні роки, такяк і тотальна відсутність лабораторій чи центрівмедіа-арту в Україні, навряд чи посприяютьповноцінній інтеграції української культурив європейський контекст. Варто додати,що, наприклад, Словенія, така невелика зачисельністю населення країна, спромогласявідкрити медіа центри з повним технічнимзабезпеченням у кожному районному центрі.Звичайно, співробітники цих інституцій посилаютьсяна, орієнтовно, п’ятирічний термінлобіювання вищезгаданих заходів передрозділ третій. РОЗВИТОК ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ НА ПРИКЛАДІ СТРУКТУРНИХ ПОДІЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА109