Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Університет Осаки, «Бик», 2001його захоплення дизайном, але і дав звичкубути повністю обізнаним з матеріалами, якихпотребуватимуть його більш пізні амбіт ніпроекти для своєї реалізації. Фуллера відправилив Академію Мілтона, після чогоу 1913–1915 він вчився у Гарвардському університеті,звідки його двічі відраховували.Після війни працював у чиказькій будівельнійкомпанії, де мав можливість експериментуватиз новими будівельними технологіями.На початку 1920-х рр. він разом з вітчимомрозробив систему по виробництву легкихбудинків, стійких до пожежі, однак підприємствозазнало краху. 1927 року, у віці 32років, будучи банкрутом та безробітним,живучи в дешевих апартаментах у Чикаго(штат Іллінойс), Фуллер втратив свою улюбленудочку Олександру в результаті її захворюванняпневмонією. Він відчував своювідповідальність за втрату, і це призвело йогодо зловживання алкоголем та до самогубства.В останній момент натомість він вирішив влаштувати«експеримент, щоб подивитися, щоможе зробити одна-єдина людина для благасвіту й усього людства» [35]. В невеликомуколеджі в Північній Кароліні за підтримкигрупи професорів та студентів, Фуллер почавпрацювати над проектом геодезичногокупола [36], що в подальшому приніс йомупопулярність і зробив революцію в інженернійсправі. Використовуючи легкі пластинкиу формі тетраедра [37] (трикутної піраміди),він створив маленький купол. Він розробивпершу будівлю, що могла витримувати своювагу практично без обмежень. Уряд США побачивзначення винаходу і винайняв Фуллерадля виробництва маленьких куполів для армії.Через кілька років в усьому світі налічувалисятисячі таких куполів.Скануючий електронний мікроскоп СЕМ