Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

5.4АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИСУЧАСНОЇХУДОЖНЬОЇ КРИТИКИДОПИС розглядає характеристики сьогоднішнього існування сучасногомистецтва в Україні та проблеми сучасної художньої критики,актуалізуючи поняття особистої позиції критика в процесі виробленнякритичного знання.Метою допису є аналіз проблем сучасної художньої критики та дослідженняможливостей художнього опору процесу переприсвоєннясвіту всередині глобальної соціальної сфери, сприяючи отриманнюгромадськістю критичного знання.Як зазначала англійський теоретик мистецтва Іріт Рогофф: «Менівидається, що буквально за короткий проміжок часу ми змогли перейтивід критичності до критики, а потім до того, що сьогодні називаєтьсякритицизмом. Таким чином, ми проминули три стадії: критичністьлає за помилки і формує думки відповідно до ціннісних критеріїв;критика надає засадничі передумови, що дозволяють виробитибездоганну логіку переконання; а критицизм говорить з умовних позиційсьогоднішньої залученості» [124].З позиції системного аналізу художня критика, кажучи мовою соціокультурноїаналітики П’єра Бурдьє, належить відразу декількомполям, за допомогою яких долається розрив між макро- і мікроаналізомсоціальних реалій. По-перше, загальному полю культурноговиробництва, по-друге, вужчому полю системи сучасного мистецтва,по-третє, власному полю художньої критики [125, с. 208].Посередником між мистецтвом і широкою аудиторією виступаєарт-журналістика. Це — надбання загального поля культурного виробництва.Виникненням власного поля арт-критика завдячує утвореннюсистеми сучасного мистецтва. Саме виникнення автономної системисучасного мистецтва і породило спеціалізовану арт-критику, розраховануне стільки на загальну компетенцію публіки, скільки на професіоналів.При цьому, що особливо важливо, діагностичні описи,аналітика і інтерпретація почали виступати потужними конституюючимипринципами самих художніх процесів.Визначальними характеристиками нашого сьогоднішнього існуваннясучасного мистецтва в Україні є 1) відсутність його зв’язку з освітою;2) відсутність інфраструктури; 3) його маргінальність у державі;розділ п’ятий. АКТУАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА245