Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

гаточасових та мультипросторових радикальнопротиставлених різних урбаністичних форм.Транспозиція гіпертекстуальної моделі в архітектурнута урбаністичну концепцію порушуєпитання мутації просторового і семантичногоконструкта простору, визначення архітектури,як коду, що базується на «глокальній» системівідповідно до комунікації та обробці даних.Зникнення концепту «територіальності»і дематеріалізація знаків, використовуваниху цих мережах, веде до втрати економічної,пластичної та сакральної значимості просторуна користь нових локально-просторових ідентичностей,що інформаційно співвідносяться.Конденсація простору усе більше впливаєна визначення урбанізму, соціальна модельміста, раніше статична і локалізована, заразвиробляє тимчасово делокалізовані умови,підтримку подією та інформацією. Як у всіхкомунікаційних системах, нові технологіївизначають трансмісійні канали — засіб доставкимеседжа та коду.Гіпертекст є способом структуризації інформації,в основному складеної із кодуючихта трансферних процесів, що покладаєтьсяна «мета-конструкції». Перехід від текстудо гіпертексту, від аналогової до цифровоїтехнології заміщає поняття лінеарності, ієрархіїта порядку поняттями мультилінеарнихструктур, комбінуванням фрагментів,співіснуванням відмінностей, генеруваннямвзаємодії й одночасності можливостей.«Місто» як соціальний та просторовийсуддя все більш та більш зазнає впливу альтернативноїурбаністичної матриці, що перетворюємістобудівний досвід у нескінченукартографію фікцій. Урбанізм буде стосуватисярозрахунку та сумісності, щось на зразокполя для тестування «plug and play»(підключись та грай), гри з можливістю ін-Станція Утопія, Венеційська Бієнале, 2003:І. Журнал Янус. ІI. Аннет Мессаже. ІIІ. Стів МакКуін