Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Оксана Чепелик, проект «Virtual Sea Tower» Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2000боти Р. Вентури і Скот-Браун «Уроки Лас-Вегаса» (1968), «Уроки Левіттауна» (1970),по няття К. Лінча про фіксацію «колективногообразу» міського середовища [15, с. 15]та Ж. Ерскіна про урбанізм до місця. Ідеїмікрорайону та функціонального зонуванняміста, реалізовані у ці роки, на практиці довелисвою антигуманність. Утопічність модерністськоїдоктрини аналізувалася з точокзору гуманітарної науки, екології, новітніхтехнологій та суспільної критики. Наше жпідключення збіглося із кризою раціоналізмув архітектурі та кризою модернізму на міжнароднійарені, що намітилася в цей час.Разом з містом Чандігарх Ле Корбюз’єв Індії (1951–1956) Бразиліа Оскара Німейєра(1956–1964) може бути віднесена до найзначнішихдосягнень архітектурної утопії. У середині1960-х філософ Макс Бенс запропонувавінтерпретувати ідею містобудівної якості,явлену бразильським модернізмом, як зліпокпоняття, що у європейців асоціюється з гуманізмом.До кінця століття мрія про нове містоБразиліа як майбутнє містобудівного та громадськогопростору, що постулюється в традиційному,класичному модернізмі, здається,потонула раз і назавжди в океані нелегальнихпоселень, відомих не тільки у Латинськійрозділ другий. УТОПІЯ У ФОКУСІ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ59