Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

розташувалася Національна галерея, президентомякої є Мілан Кніжак — в 1960 рр. єдинийхудожник зі Східної Європи — учасник«Fluxus». А сьогодні саме його консервативнаполітика викликає невдоволення в художньомусередовищі Чехії (за рік до того він офіційнодекларував, що молоді художники не гіднівиставлятися в Національній галереї, яка маєстатус музею, а вже сьогодні надав свої зализаїжджій команді «Flash Art», що зібралабільше 200 молодих авторів), як наслідок —виникла опозиція й запропонувала «альтернативну»програму в місті, а також англійськийпроект «B+B» — «Бойкот Бієнале».«Периферії стають центром» — ця ідеяздається, з одного боку, дуже романтичною,а з іншого боку, — досить перспективною, тому,що бажання й утопія виявляються джереламижиття та реалізації «неможливих цілей»(у тому числі, і з огляду на бюджет ПразькоїБієнале в 100 тис. дол.). Приблизно така сумавитрачається на національну презентаціюв рамках Бієнале у Венеції, тому твори,представлені в Празі, працювали скромніше,на рівні одного жесту.Це правда, що глобалізація усе більшей більше продовжує скорочувати існуючі відмінності,але наскільки Бієнале намагаєтьсявідстежити ці розходження? Як ці сьогоднішніскладності, ці відмінності й відхилення інтерпретуютьсярізними кураторами?На запрошенні та обкладинці каталогуПразької бієнале — фрагмент роботи французаЖан-П’єра Хазема «Мона Ліза жива».Не можна певно сказати, чи то для художникариси Джоконди занадто досконалі,щоб бути явленими і він вкриває її обличчямаскою з її лицем, а може в його Джокондиарабське обличчя, чи це в масці Мони Лізимодель, що тільки прикидається живою істотою.Результат стирає різницю між людськимі штучним, де невизначена межа між реальністюта клоном, між істиною та неправдою.Забольч Кішпал «Край», відео-інсталяція, 2003Петро Ростовський «Кері», олія на полотні,198х162 см, 2002розділ третій. РОЗВИТОК ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ НА ПРИКЛАДІ СТРУКТУРНИХ ПОДІЙ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА83