Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

ністичних структур, зв’язків, міждисциплінарнихконцепцій, методів і форм містобудівногодизайну. Об’єктами дослідження першого рокустали Лейпциг, Ріо-де-Жанейро та Дессау(рідне місто Баухаузу), а потім уже черга дійшладо Аддис-Абеби, Франкфурта, Сіднея,причому відвідування кожного було неодмінноюумовою програми Баухаузу.Протягом другого року розроблялася темаEvent city (Місто події), третьою темоюстала Serve city (Місто послуг), 2002–2003 рр.був присвячений темі Dot.city (Крапка.місто)на прикладі міста Каракаса, де досліджувалосявпровадження інтерактивної комунікаційноїплатформи, 2003–2004 рр. аналізувалисяTransit Spaces (Транзитні простори),а саме міста Східної Європи, розташованіуздовж транзитного коридору між Берліном,Москвою, Санкт-Петербургом і Бра тиславою.Причому, в цьому випадку, транзитними вважалисятакож простори перехідного суспільства[8, с. 160].2004–2005 рр. у фокусі Колег Баухаузуперебувала тема Transnational Spaces (Транснаціональніпростори), що стосувалася розвиткуміжнаціональних громадських місцьв урбаністичних метрополіях. В епоху економічноїглобалізації, мультимедійної комунікаціїта транснаціональної міграції містаскладаються з паралельних світів. Саме тутрізні культури та урбаністичні практики зустрічаютьсяодна з одною. То, яким чином,містобудування й архітектура реагують на тойфакт, що місця зі специфічною ідентичністюта територіальністю, стають все більш невизначеними?Телефонні центри, неофіційнірин ки, транслокальні громади, нові діаспорита змінні стилі життя представляють транснаціональніпростори тих урбаністичнихцентрів, культурна, економічна та соціальнадіяльність яких більше не обмежена місцевимимешканцями. Програма досліджувалапросторові структури, які з’являються вна-Плакат проекту«Virtual Sea Tower»,Ріо-де-Жанейро,Бразилія, 2000Оксана Чепелик, проект «Virtual Sea Tower»,Ріо-де-Жанейро, Бразилія, 2000розділ перший. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС31