Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Зовнішній і внутрішній фасади Баухаузусуть його ідеї «тотального витвору мистецтва»(нім. Gesamtkunstwerk). І всі дисципліни,що викладаються, повинні були сприятистворенню такого твору. Заняття йшли одночасноу виробничій і творчій майстернях.«Ідея поєднання двох різних груп викладачівбула необхідністю, оскільки ні художників,що володіють достатнім технічним знанням,ні майстрів, що мають уяву для вирішення художніхпроблем, які могли б самостійно вестимайстерні, знайти було неможливо. Згодом“Баухаузу” вдалося на місце керівників майстереньпоставити колишніх студентів, якіна той час оволоділи таким технічним і художнімдосвідом, що розділення на викладачівформи і викладачів технології стало зайвим»,— писав Гропіус в книзі «Коло тотальноїархітектури» (1955). Відомі творимистецтва і архітектури та впливові проектибули реалізовані у Дессау з 1926 по 1932 рік.1927 р. Вальтер Гропіус запропонував швейцарськомуархітектору Гансу Меєру (1889–1954) посаду відповідального за архітектурненавчання. Того року Меєр започаткував учбовийплан, який включав всі необхідні дисципліни,такі, як планування, проектування,креслення, конструкції, містобудування. ДляГропіуса та Меєра архітектура переважноозначала «проектування життєвих процесів».Гропіус, під тиском постійної боротьби за виживанняБаухаузу, 1 квітня 1928 р. пішову відставку з поста директора. Його змінивМейєр, метою якого було формування гармонійногосуспільства. Індустріальне масове виробництвоповинне було зробити вироби доступнимидля людей. Йдучи далі за Гропіуса,який фокусувався аж занадто на об’єкті смаку,у «вивченні суті», Меєр перетворив своювикладацьку програму на таку, де конкретнісуспільні умови та фактори, що визначаютьархітектуру та її використання, є точкою відлікудля всього проектування та дизайну.Звички майбутніх жителів садиби чи будинкунауково вивчалися в деталях. Студенти різнихроків працювали разом у «вертикальних бригадах»на проекті та спорудженні будівель,таких, як, наприклад, будинки галерейноготипу в Дессау і школа профспілок в Бернаубіля Берліна. Карл Фігер, інженер ФрідріхКун, Ганс Вітвер, Людвіг Гільберзаймер, АнтонБреннер, Алкар Рудельт та Март Штамвикладали на архітектурному відділенні.Не дивлячись на успіхи Баухаузу, марксистськіпогляди Меєра стали проблемою для муніципальноїради в часи політичної нестабільностіНімеччини 1929 р., тому наступного рокувін був усунений зі своєї посади. Підорудою Людвіга Міс ван дер Рое (1886–1969)Баухауз розвинувся з 1930 р. в технічну архітектурнушколу з допоміжним відділеннямирозділ перший. ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС39