Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Об’єктом дослідження є взаємодії архітектурнихпросторів, сучасного мистецтвата новітніх технологій як феномен суспільногопростору.Предмет дослідження — особливості процесів,типологічні, архітектурно-просторовіта сутнісні характеристики взаємодії архітектурнихпросторів, сучасного мистецтвата новітніх технологій та закономірностіформування суспільного простору.Основним методом прийнято комплекснийта системний підхід до висвітлення питаньрозвитку теорії, систематизація окремихузагальнень та їх порівняння; в роботітакож застосовано аналіз історичних літературнихджерел з теорії архітектури та мистецтвознавства;порівняльно-історичний аналіззібраних матеріалів практичних реалізацій,інтерв’ю, та відео документації. Методиказаснована на комплексному вивченні текстового,графічного, ілюстративного матеріалуу вітчизняних і зарубіжних фахових виданнях,включаючи періодичний друк. У дослідженнітакож використовуються візуальніі фотометричні методи вивчення середовищавзаємодії архітектурних просторів, сучасногомистецтва та новітніх технологій, порівняльнийаналіз концепцій, структури і технологічнихособливостей мистецьких реалізацій.Межі дослідження — мистецтвознавство,мистецько-архітектурна практика, синтезмистецтв та новітніх технологій кінця ХХ —першого десятиріччя ХХІ ст.Наукова новизна результатів дослідження:– сформульовано нові основи, критеріїта принципи освітнього процесу та обґрунтовананеобхідність їх запровадження;– проаналізовані художні та архітектурніпрактики, пов’язані з поняттям утопії, яка єкаталізатором соціокультурних перетворень.– розглянуто структурні події сучасногомистецтва: бієнале сучасного мистецтва,на прикладі Бієнале у Венеції та Празі, фестиваліта конкурси медіа-арту, як полігон длярозвитку взаємодії архітектурних просторів,сучасного мистецтва та новітніх технологійта обґрунтована необхідність розвитку інфраструктурисучасного мистецтва в Україні.– переосмислено значення розширеноїконцепції мистецтва заради формуваннявільного, демократичного і екологічножиттєдайногомайбутнього, що включає дослідженнясоціальної скульптури і методівpublic art, спираючись на праці ДжозефаБойса та інших мислителів і практиків, чиєбачення, формулювання та проекти є центральнимидля соціальної сфери.– оцінено модальності художніх практикта естетики взаємодії, в зв’язку зі зміною урбаністичнихумов в термінах нагальних проблемв просторі міста задля переосмисленнясуспільної сфери.– окреслено актуальні тенденції розвиткусучасного мистецтва та актуальні проблемихудожньої критики.Науково-практичне значення дослідженняв тому, що в ньому вперше у багато численнихзарубіжних і частині українських проектівпоказано особливості процесів, та сутнісніхарактеристики взаємодії архітектурнихпросторів, сучасного мистецтва та новітніхтехнологій у формуванні суспільного простору.Висвітлений в роботі розвиток теоретичноїдумки є певним внеском у загальнутео рію мистецтвознавства та культурології.Достовірність наукових висновків базуєтьсяна аналізі значної кількості матеріалу з питаньтеорії, філософії, мистецтва та науковихматеріалів з архітектури і новітніх технологій,а також на великому обсязі практичногоматеріалу. Отримані результати дозволяютьвиявити значення фор мо творної ролі новітніхтехнологій у взаємодії архітектурних просторівта сучасного мистецтва ХХІ ст. Окреміфрагменти дослідження можуть бути використанів навчальному процесі, підготовціВСТУП15