Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Каміла Уттербек та Ромі Ейчітув, інсталяція «Текстовий Дощ» (1999)Кріста Соммерер та Лоран Міньоно, інсталяція «Life Species II» / «Живі види ІІ» (1999)Марк Пеліхан та Карстен Ніколаї, проект «Polar» / «Полюсний» (2000)Моє звернення до цієї теми в теоретичномуплані продиктоване моїми артпроектами,що розроблялися ще в кінці 1990-х. У проекті«Homage Ван Гогу» (1998–2003), розпочатомув мистецькій резиденції при Художньомумузеї Понт-Авена, у Франції і продовженомув Україні, були задіяні речі бездомнихяк матеріал для «живописних» та текстовихінсталяцій, реалізованих в манері знаменитогопензля Ван Гога. Співпраця протягом чотирьохроків з безпритульними людьми двохкраїн демонструє написи: «універсальнийфеномен» або «uni.men» і реакцію на актуальнуситуацію, виявляючи соціокультурнийаспект проекту. Проект «Хор глухонімих»,що включає CD-ROM «Історія? Містифікація?Реальність?» і відео, засновано на авторськомуперформенсі, що досліджував тему свідомостіі комунікації, реалізованому в Києвів 1998 р. в Культурному центрі глухонімих(відеофільм демонструвався на виставці«Прощавай, зброє!» у Музеї Мистецькийарсенал у Києві, 2004), де перформенс стикаєтьсяз екзотичними або «іншими формамисинтаксису». А в iнтерактивнiй iнсталяцiї«Piece of Shit», реалізованій 1998 р. у Центрімистецтв Бенфф у Канаді, в роботі з текстомфізично були явлені політичні конотаціїі ставилося запитання, чи віртуальна мережав небезпеці, а чи вона здатна чинити протидіюзадля соціально-інформаційного процесу,взаємодії культур і особистої участі.У 1999 р. проект «Range / Reichweite /Далекосяжність», реалізований спільноз Утою Вайс-Ледер, стосувався теми комунікаціїта культурних трансформацій. Вінможе прямо і не відсилав до обумовлених політичнихконтекстів: об’єднання або поділуНімеччини, чи Європи, незважаючи на присутністьполітичних і соціальних матриць, йогоголовною метафорою була єдність та циклічністьбуття, постійне повернення до сталогостану речей, прагнення до видимої, алезавжди зникаючої прозорості горизонту.Йдеться про метаболічний тип метафори, цеобраз подвійної і, разом з тим, спільної реальності.Такого колового обертання, де, завиразом Олександра Соловйова, немає «опорної»реальності до «надбудовної» ілюзії,але є сама дійсність, що може викликати невідбутніперетворення [102, с. 21].Своєрідний магічний ефект досягнутов ін сталяції «Текстовий Дощ» (1999) американськоїхудожниці Каміли Уттербек та РоміЕйчітув, яка робить можливою фізичну взаємодіюглядачів з текстом, що падає, і буластворена за підтримки «Interval ResearchCorporation» Програми Інтерактивних Теле-оксана чепелик. ВЗАЄМОДІЯ АРХІТЕКТУРНИХ ПРОСТОРІВ, СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА ТА НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ…218