Повний текст - Інститут проблем сучасного мистецтва

Рафаель Лозано-Хеммер, мультимедійна інсталяція «Тілесні фільми» («Relational Architecture # 6»), Роттердам, 2001суються зображуваних сцен та становлятькоментарі щодо місця та мови, тим самим,вписуючи глядача в кадр.Дослідження інтерактивних портретіву гро мадському місці розкривається у проектіРафаеля Лозано-Хеммера «Тілесні філь ми»(циклу «Relational Architecture # 6»), якийкомбінує техніки зорової ілюзії та гри тіней.Представлений у Роттердамі у 2001 році, проекттрансформував площу Шоувбургпляйну 1200 м 2 інтерактивної проекції. За допомогоюкерованих електронікою проекторів,розташованих навколо площі, стіни спорудбули вкриті проекціями з портретами людейз різних міст з усього світу. Одначе, ці портретизникали в могутніх променях світлаламп, розташованих на асфальті на площі,і ставали видимими тільки тоді, коли від перехожихвиростали тіні на стінах з проекціями,що дозволяло портретам з’являтись у межахсилуетів від цих тіней. В той час, як проектсам по собі має перформативний характер,він набув нових вимірів, оскільки люди поверталисьна площу знов і знов для постановкивласної п’єси з гігантськими тінями. Цей твірміняє місцями традиційні ролі світла та темряви— базових елементів кіно — у виробленніпроекційних образів затемнення було необхідне,щоб мати можливість бачити проекцію.В залежності від того, наскільки близькопішоходи підходять до світла на площі, їх тінібудуть мати висоту від двох до двадцяти двохметрів заввишки. За допомогою контролюкамери система здійснює моніторинг тінейі як тільки вони відкриють всі портрети даноїсцени, комп’ютер переходить до іншого кадруз портретами.Більш детальне панорамне занурення відвідувачау кінематографічне середовище відбуваєтьсяв творі канадця Люка Крушеснарозділ четвертий. МИСТЕЦТВО ТА АРХІТЕКТУРНІ ПРОСТОРИ153