Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Ольга ДенисюкПовернуті імена: Мистецтвознавець Богдан Стебельськийобмежувалась виключно професійною працею чи організацією виставок. Членигуртка займалися і проведенням вечорів для вшанування та поширення авангардистськихідей митців та поетів. Наприклад, окремий вечір був проведений на честь50-ти річчя від дня народження дуже шанованого гуртківцями О. Архипенка.Участь Богдана Стебельського у «Зареві» була справжньою школою громадськогоі мистецького гарту, залишила помітний відбиток у процесі становленняйого як творчої особистості, так і патріота України. Різностороння діяльність«Зарева», висвітлена Б. Стебельським в окремому розділі «КраківськаАкадемія мистецтв і українці» в його праці «Ідеї і творчість» [7, с. 317–341].Після закінчення навчання у КАМ Богдан Стебельський, як прихильникбандерівської ОУН був заарештований за політичні погляди та агітаційну діяльність,а вийшов на волю аж після розвалу Польщі, просидівши у тюрмі півроку[6, с. 101]. Восени 1939 р. оселився біля Кракова. Там разом із такими визначнимимитцями як Едвард Козак, Святослав Гординський, Василь Дядинюк,Антін Малюца він, за порадою Олега Ольжича, відновлює роботу мистецькогооб’єднання «Зарево». У червні 1941 р. за націоналістичну діяльність у Самборі,Старому Самборі, Турці, Комарному знову потрапив до в’язниці у Львові, аленезабаром випустили за порукою проф. В. Кубійовича [6, с. 121].По виході на волю у 1940–1941 рр. Богдан Стебельський вчителював уХолмській українській гімназії, згодом у Самбірській учительській гімназії(1941–1942). У 1942–1944 рр. Богдан Стебельський — директор мистецько-промисловоїшколи у Яворові [3, с. 279]. Працював там і як директор, і як митець.Проектував іграшки для дітей на українську історичну тематику. В ці роки заприятелювавз Ю. Липою — визначним українським поетом і письменником табув співавтором його статей на мистецькі теми.У травні 1944 р. сім’я Стебельських виїхала до Німеччини (Богдан Стебельськийодружився на початку 1939 р. з товаришкою по КАМ — Аріадною Шумовською).Оселилися у містечку Ной Байрн, близько Мюнхена, де була чималаукраїнська община, у складі якої нараховувалося немало митців.У січні 1947 р., вже після падіння гітлерівської Німеччини, у Мюнхені відбулася«Мистецька виставка переміщених осіб», в якій яскраво домінувала українськагрупа. 28 січня 1947 р. у рамках виставки відбувся з’їзд українських митців,де було засновано Українську Спілку Образотворчих Митців (УСОМ). Головоюспілки обрано художника Едварда Козака. З’їзд ухвалив також резолюцію, співавторомякої був Б. Стебельський. Чимало її положень залишаються актуальнимиі досі: «На українських митців, що знаходяться в сучасну пору на еміграції, —зазначалося в ній, — лягає важливе й відповідальне завдання, з одного боку —зберігати і продовжувати ті форми українського національного мистецтва, щосьогодні не можуть бути розвивані в Україні, з другого — репрезентувати україн-• 640 •ську культуру перед чужинцями. Українські митці, що силою обставин знайшлисяна чужині, вважають своїм обов’язком не тільки вивчати великі досягненняєвропейського мистецтва, але й вносити в те європейське мистецтво свої власні,оригінальні надбання. Це можливе тільки тоді, коли українські мистці зберігатимутьнаціональну суть свого мистецтва…» [4, с. 119]. Цих положень твердо дотримувавсяБ. Стебельський протягом усіх років свого перебування на чужині.Публіцист, мистецтвознавець Богдан Стебельський брав активну участь уроботі журналу УСОМу «Українське мистецтво», часто друкувався в «Літературно-науковомувіснику».У роки життя в Німеччині Стебельський-художник неодноразово заявлявпро себе на виставках УСОМу живописними творами, найчастіше пейзажами.Наприклад, прийняв участь у фестивалях «Тиждень української культури» вРегензбурзі та Мюнхені у 1948–1949 рр. Розглядаючи Б. Стебельського як живописця,слід зазначити, що він обдарований непересічним талантом, його малярськатворчість позначена імпресіонізмом, проте з виразними українськимирисами. Він створив низку портретів, пейзажів, урбаністичних мотивів і релігійнихкомпозицій. З них найвідоміші: «Замкове подвір’я», «Над ставом», «Доми»,«Зшестя Св. Духа» та інші, що відзначаються добротною композицією,особливим колоритом, глибиною, винятковою мистецькою культурою.Окрім того, перебуваючи в Канаді, митець створив також низку графічнихтворів, зокрема обкладинок до різних видань: «Чудасій», «Жаїра» й «Камінняпід косою» Ольги Мак, «Іван Франко і його родина» Анни Франко-Ключко,«Береза Картуська» В. Макара, ілюстрації до казки «Чарівний кораблик» ЇгвиШугай тощо. Також Богдан Стебельський виконав низку плакатів і книжковихзнаків, щорічно оформлював календарі журналу «Гомін України».Без найменшого сумніву, Стебельський міг досягнути великих успіхів в образотворчомумистецтві, коли б присвятився виключно цій ділянці. Проте він,відчуваючи до болю прогалину в мистецвознавстві та маючи в цьому глибокезнання та хист, присвятив себе здебільшого останньому.1949 р. доля перенесла Богдана Стебельського до Канади. 1955 р. він із дружиноюАдріядною Шумовською, поетесою і художницею та дітьми оселився уТоронто. Подолавши неабиякі труднощі емігрантського життя за кордоном, освоївшись,митець знову активно зайнявся культурно-науковою працею. Саме тут,на далекій від рідної батьківщини землі, Б. Стебельський і реалізовує свої задумита ідеї, свій багатий творчий потенціал. 1956 р., за сприянням митців М. Дмитренката І. Кейвана організовує Українську Спілку Образотворчих Мистців (УСОМ),на цей раз у Канаді, стає її ідеологом, довголітнім головою і автором статуту.В 1956–1965 рр. відбувся ряд виставок членів УСОМ у Торонто, зокрема високоїмистецької оцінки удостоїлись виставки 1959 р. до 300-річчя Конотопської• 641 •