Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва
Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва
Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва
You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
Лариса КупчинськаТеофіл Копистинський і Ставропігійський інститутСеред них особливого значення набула польсько-руська археологічна виставка1885 р. та Археологічно-бібліографічна виставка 1888 р., підготовлені діячамиСтавропігії.Під впливом діяльності членів Ставропігійського інституту у напрямі розвиткунауки та культури Т. Копистинський багато часу присвятив <strong>проблем</strong>ідослідження і збереження давніх пам’яток <strong>мистецтва</strong>. Основою її вирішеннястав у першу чергу досвід із проведення реставраційних робіт у церкві УспінняПресвятої Богородиці у Львові Мартина Яблонського та Корнелія Шлегеля,збагачений художником знаннями, здобутими під час його навчання у Краківськійшколі образотворчого <strong>мистецтва</strong> під керівництвом Владислава Лущкевича,і навиками, отриманими внаслідок поїздки до Києва та Одеси [4]. 1878 р.Т. Копистинський відреставрував ікону «Благовіщення і Коронування ПресвятоїДіви Марії» у місті Загір’є (Zagуrz) (Сяноцький повіт Республіки Польща),яку 1343 р. Казимир Великий вивіз зі скарбниці руських князів Львова до місцевогомонастиря. У джерелах, зокрема, зафіксовано: «при важкому стані творуп. Копистинський виконав роботу надзвичайно добре» [5]. Підтвердженнямцього факту виступає створення художником копії ікони на замовлення музеюім. Любомирських у Львові, яка сьогодні зберігається у Львівському музеї історіїрелігії (далі — ЛМІР).Виявивши належний професійний рівень, художник став відомим реставраторомГаличини в цілому. Він відновив ікони церкви Успіння Пресвятої Богородиціу Львові: «Єрусалим і Свята Земля», «Афонська гора» (1885) [6], виконані1696 р. монахом Іваном Малиновським, а також фрески деяких костелівміста. У 1890-х рр. як реставратор він працював у костелі отців Бернардинів умісті Лежайськ (1896) (Leżajsk) (Лежайський повіт Республіки Польща) [7] і уКракові (Kraków) над фресками Катедрального костелу на Вавелі [8], над фрескамизахристя костелу Найсвятішої Панни Марії [9], над розписами каплицікнязів Любомирських костелу отців Домініканів (1897–1898) [10]. Упродовждвадцяти років він відновив чимало мистецьких творів, основну частину якихскладають ікони та монументальне малярство XIV — XVIII ст. Про нього відгукувалисяяк про художника «з історичною ретроспекцією ознайомлення»,який працює «із справжнім розумінням стилю» [11].Співпраця Т. Копистинського з членами Ставропігійського інститутувідіграла важливу роль у вирішенні художником <strong>проблем</strong>и пропагування давніхпам’яток українського <strong>мистецтва</strong>. Він був активним учасником підготовки Археологічно-бібліографічноївиставки Ставропігійського інституту 1888 р., якаприсвячувалася 900-літтю хрещення України-Русі і 100-літтю проголошення ЙосифомІІ Ставропігії Народно-церковним інститутом. У цей час, коли А. Петрушевичзаймався документально-історичними і літературними матеріалами [12]• 418 •виставки, Т. Копистинський та працівники наукового забезпечення охоронифондів музею ім. Любомирських у Львові Едвард Павлович (E. Pawlowicz) і Промисловогомузею у Львові Владислав Ребчинський (W. Rеbczyсski) разом зІ. Шараневичем зосередили увагу на організації археологічно-мистецької її частини.До неї увійшли предмети доби неоліту; пам’ятки княжих часів, що їх булознайдено під час розкопок 1882–1888 рр. у Галичі; речі церковного вжитку;ікони ХІV–ХVIIІ ст., а також портрети ХVIIІ–ХІХ ст. [13]. Т. Копистинський,зокрема, відреставрував сто п’ятдесят ікон [14], які надійшли на виставку в основномуз музею Ставропігійського інституту, а також з різних церков та монастирівГаличини, приватних збірок. Окрім того він представив низку ікон ізвласної колекції: «Хустина Вероніки» «которую держатъ два Ангела, архаическійобразецъ, живописаный на деревэa tempora на днэ серебрёяномъ.Величина 77 х 54 цм. Зъ конца XVIвэка» [15], «Успіння Пресвятої Богородиці»(1675) і «Похвала ПресвятоїБогородиці» (XVIII ст.) [16]. Немаловажниму цьому відношенні є тойфакт, що окремі з них він згодом подарувавСтавропігійському інституту,які сьогодні знаходяться у Національномумузеї у Львові ім. А. Шептицького(далі — НМЛ ім. А. Шептицького).Добра обізнаність Т. Копистинськогоз мистецтвом різних часів відігралаважливу роль у підготовці ним першоговидання каталогу виставки [17]. Вінвключає десять складових, визначенихчислом експозиційних залів. Кожнамістить перелік представлених у нійпредметів, доповнений науковим описомкожного з них.Тісна співпраця Т. Копистинськогоз членами Ставропігійського інститутустала вирішальною у багатоасграфічноївиставки Ставропігійського інсти-2. Титульний аркуш Каталогу археолого-бібліопектномувивченні ним духовних надбаньнароду від найдавніших часів, а невичем (Львів, 1888).туту у Львові, підготовленого Сидором Шара-відтак активній участі у громадському У підготовці Каталогу взяв участь Т. Копистинський.житті. Вона інспірувала розкриття і• 419 •