10.07.2015 Views

Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Лариса КупчинськаТеофіл Копистинський і Ставропігійський інститутпідтвердження художником давніх коренів українського <strong>мистецтва</strong> на західнихземлях України, його самобутнього розвитку упродовж багатьох століть, а отжеі увиразнення ним його духовно-естетичного ґрунту на новому щаблі розвитку.Діяльність членів Ставропігійського інституту у напрямі піднесення рівнянаціональної свідомості була вирішальною у створенні Т. Копистинським низкитворів. Починаючи з 1870-х рр. художник для галереї інституту виконавсімнадцять портретів. Опираючись на здобутки своїх попередників АнтоніяЯблоновського [18] і К. Шлегеля [19], які працювали над нею у 1860-х рр., митецьпослабив нормативні обмеження репрезентативного портрета вирішеннямактуального на той час завдання: представити образ активного громадськогодіяча. Виробивши спільну образно-художню концепцію — стримано об’єктивну,безпристрасну, виявивши аналітичнеставлення до створюваних образів,він успішно вирішив його: давгостру індивідуальну характеристикупортретованим у контексті суспільнонаціональногожиття.Практично усі портрети для галереїСтавропігійського інститутуТ. Копистинський намалював у 1870–1880-х рр. Винятками є хіба що портретМихайла Качковського (1891, Львівськийісторичний музей, далі —ЛІМ), який залишився незавершеним,а також портрети Йосифа Делькевича(близько 1895, місцезнаходження невідоме)[20] і Лева Мацелінського(1897, місцезнаходження невідоме)[21]. Останній був виконаний художникомз фотографії [22], що неодноразовоним практикувалося. Пітвердженнямвиступає портрет Антона Писулінського(1876, ЛІМ), напис у правій його частині: «Копыстыньскій мал. изъфотографіи 1876».Першим із портретів, створених на замовлення Ставропігійського інституту,був портрет Амвросія Яновського (1872, НМЛ ім. А. Шептицького), відомогоукраїнського педагога, інспектора гімназій у Галичині, першого головиРуського педагогічного товариства. Працюючи над цим портретом, Т. Копистинськийакцентував увагу на розкритті індивідуальних рис людини, яка у ви-• 420 •хованні молодого покоління бачить передусім фундамент міцного і здоровогосуспільства. Створюючи образ енергійної, духовно багатої людини, художниквдався до простого й невибагливого поясного зображення у легкому тричвертномуповороті. Основну увагу він зосередив на обличчі портретованого анфас.Детально промальовувавши його, підкреслив неординарність особистості. Вираженійзморшками і сивиною волосся старості протиставив активний погляд.«Портрет А. Яновського» — один із кращих портретів, які намалювавТ. Копистинський для Ставропігійського інституту, був підставою для продовженняроботи над цією серією. Невдовзі художник уже працював над портретомЛева Трещаківського (1876, НМЛ ім. А. Шептицького). Л. Трещаківськийпісля революційних подій 1848 р. був активним діячем Головної Руської Ради,членом «Галицько-Руської Матиці»,послом до галицького сейму у складнідля Західної України 1860-ті рр. Йогонаполегливість і водночас поміркованістьсвого часу не тільки відвернулизанепад українського відродження,але й підготували ґрунт новому поколіннюдля подальшої праці. Активнежиття Л. Трещаківського, як і йогоцілеспрямованість обумовили створенняобразу, сповненого великоїенергії. Вирішуючи <strong>проблем</strong>у, художникзобразив портретованого, сидячиму кріслі. Дещо нахилена вперед,його постать утворює діагональ, якавносить у портрет рух і підсилює емоційнезабарвлення образу. Детальномоделюючи обличчя чоловіка, художниквиділив велике чоло, глибоко посадженіочі й міцно стулені вуста.Спрямувавши погляд зображуваногодо глядача, митець ще більше акцентував увагу на обличчі, яке виражає твердувдачу, створює емоційний контакт з глядачем.У багатьох інших портретах, виконаних для Ставропігійського інституту,Т. Копистинський приділяв увагу змістовому наповненню тла. Поряд із портретованимивін зображав стіл або полицю з книжками, рукописами, а відтакнадавав творам певної жанровості. У більш ранніх портретах, а саме ВасиляКовальського (1872, ЛІМ) і Костянтина Кміцикевича (1876, ЛІМ) додаткові3. Богдан Дідицький, 1889 4. Амвросій Яновський, 1872• 421 •

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!