Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Марина РусяєваОсвіта у Херсонесі Таврійському доримського періодухерсонеситів діставали освіту в початковій школі, як і в багатьох грецькихмістах того часу [21].Якою саме вона була, точно не встановлено. Існують припущення, що початковуосвіту тут отримували в мусичній школі, де, нарівні з загальноосвітнімипредметами, займалися музикою та фізичною підготовкою в палестрі [22]. УХерсонесі знайдені кістяні й бронзові стилі для письма на спеціальних дощечках,покритих шаром воску. Не виключено, що використовувалися й більш дешевідерев’яні стилі, які, як і дощечки, не збереглися. Чи застосовувалися длянавчання в школі папірус, а пізніше й пергамент, не відомо. Цілком ймовірно, щодіти незаможних херсонеситів використовували для шкільних вправ черепки.Різні графіті на керамічних виробах дають уявлення про дві системи позначенняцифр і чисел: акрофонічну й алфавітну. В елліністичний період тутстала більш популярною акрофонічна система [23]. Херсонеситам були знайомічотири головних арифметичних дії: складання, віднімання, множення й ділення.Можна припустити, що викладалися й основи геометрії. Адже наявністьрозвиненої монетної справи і грошового обігу вимагала арифметичних знань ірахунку для всіх жителів поліса. Використання єдиної регулярної системи плануванняХерсонеса, інтенсивне будівництво громадських, культових та обороннихспоруд, розмежування землі на Гераклейському півострові — все це вимагалопраці архітекторів і землемірів [24]. Інша справа, що внаслідок соціальноїта майнової нерівності не всі діти навіть вільних громадян діставали освіту.В елліністичний період, зокрема, у другій чверті ІІ ст. до н. е., Херсонеськийполіс зазнає гострої економічної та політичної кризи [25], що позначилося назначному зменшенні як графіті на черепках, так, можливо, й кількості учнів унавчальних закладах міста.Херсонеські графіті в більшості випадків дійсно написані дуже розбірливоі свідчать про письменність їх авторів [26]. Ці ж правила неухильно виконувалиі різьбярі лапідарних написів. Серед багатьох епіграфічних пам’ятників особливопотрібно виділити тексти Присяги й декрету на честь Діофанта, вирізаніна високих мармурових стелах, які виставлялися для загального ознайомлення[27]. Створення таких важливих державних документів вимагало не тількиособливого уміння та працьовитості, але й знання граматичних правил,логічного мислення при їх складанні й, очевидно, риторики. При ретельномувивченні шрифтів написів і манери письма було помічено, що різні епіграфічніпам’ятники, зокрема декрети на честь Діофанта та про взяття Калос Лімена,вирізані рукою одного й того ж майстра в кінці II ст. до н. е. [28]. При тому, щов місті офіційною і розмовною мовою вважалася грецька в її дорійськомудіалектному варіанті, то, ймовірно, і заняття в школі переважно велися на ціймові. Разом з цим, традиційне читання «Іліади» Гомера сприяло також вивчен-• 396 •а б вгд1. Графіті на посуді. Кінець V–III ст. до н. е., за Е. І. Соломонік:а-в, д — з іменами власників посуду: Аполлодора, Геріхаса і Арістеї, Теофіла; г — графіті з магічнимитекстами і малюнками; е — присвятне графіті Афінаїди Великим богам.ню іонійського діалекту. В елліністичний період почався поступовий перехід назагальноеллінську мову, якою повинні були володіти магістрати, посли такупці.Після отримання начальної освіти діти заможних громадян продовжувалинавчання в гімнасії і, можливо, у риторській школі. Коли точно вони виниклиу Херсонесі невідомо. Лише згадка у напису першої третини ІІІ ст. до н. е.відповідальної посади гімнасіарха, яку успішно виконав видатний державнийдіяч Агасікл, син Ктесія, безумовно дає всі підстави вважати, що тут вже у цейчас був гімнасій (рис. 2). До обов’язків гімнасіарха належало керівництво• 397 •е