Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Ольга ДенисюкКраківська академія мистецтв… в 1920–1930-х ррпейзажист, реформатор Краківської академії мистецтв, яка за час його правлінняотримала таку назву і статус вищого навчального закладу 2 . З того часувона стала головним центром мистецького життя Кракова, центром формуваннямистецьких поглядів, думок, напрямів…У досліджуваний період часто змінювалась структура і організація навчанняу КАМ. Якщо від початку заснування Краківська академія не мала відділів,а існували лише мистецькі школи (наприклад, малярства чи різьби), то на1939–1940 навчальний рік в КАМ нараховувалось 13 кафедр, 4 окремі науковізаклади і одна студія [16, c. 10].Владу в академії репрезентувало спільне зібрання професорів, яке такожвиконувало функцію сенату і ради. До складу загальних зборів входили всі професори,як ординарні, так і неординарні, а також ректор, якій виконував іфункції декана.Навчання тривало п’ять років і відбувалося у два етапи: школа початкова(перший рік навчання) та школа головна (від другого року). Студенти мали правосамі обирати собі викладачів, і могли за один навчальний рік посеместровонавчатися у різних професорів.Головною умовою прийняття на навчання був позитивний результатвступного конкурсного іспиту. Для студентів, які поступали на малярство, —оголена натура, для скульпторів — моделювання у глині із живої моделі.«Вступний іспит триває шість днів… кандидатів замикають в одній залі, кажутьїм рисувати модель з натури, найчастіше це акт, і в тому саме полягає основнатрудність, бо в 95% випадках кандидати не мали нагоди рисувати студію актуаж до цього вирішального моменту… Рисунки кандидатів розглядає згодомпрофесорська рада і вирішує про прийняття кандидатів: іспит витримує тількиодна третина учасників, а в кращому випадку приймають половину іспитованих»[4, c. 946], — пригадує колишній студент Краківської академії Д. Горняткевич.Друга умова прийому на навчання — наявність свідоцтва про закінченнясередньої загальноосвітньої школи чи професійного училища, яке б визнавалосяМіністерством визнань релігійних і просвіти громадськості Польщі 3 . Ті, хтоне мав такого свідоцтва, могли навчатися лише як студенти надзвичайні. Різницяміж студентами звичайними і надзвичайними полягала в тому, що надзвичайністуденти не могли отримувати грошові винагороди, стипендію чи медалі21900 р. Ю. Фалат домігся від цісаря Франса Йосифа для Школи образотворчого мистецтвастатусу академії, і 1905 р. став її першим ректором.3Міністерство визнань релігійних і просвіти громадськості Польщі було утворене1921 р. замість Міністерства культури і мистецтв.• 568 •від академії. В іншому вони були на рівних правах і мали однакові обов’язки.Після трьох років навчання надзвичайний студент мав можливість стати звичайним.Це вирішувалося радою професорів КАМ. Абітурієнти, які показувалиособливі здібності до мистецтва на вступному іспиті, могли бути зараховані одразудо «школи головної» [6, c. 206].Остання умова вступу до академії — представлення домашніх робіт: рисунківта скульптур — залежно від відділу, на який записувався майбутній студент.Тут траплялися різні ситуації, адже не завжди студент мав можливістьбез спеціальних умов створити гідні домашні роботи. У типовій для абітурієнтівКАМ ситуації опинився і Г. Крук: «Щоб бути прийнятим до академії безматури на вільного слухача, треба було мати, крім добрих початкових різьб,теж і добрі рисунки. Різьби я мав, але рисунків у мене не було жодних. Ніколине мав я нагоди рисувати акту. В такій ситуації я зважився на божевільнийплан: визичив рисунки в одного дуже доброго студента школи Новаківськогоі вислав їх разом із різьбами до Кракова. Мене прийняли до вступних іспитів»[18, c. 57].Студенти, які закінчували Відділ малярства і різьби, отримували відповіднодиплом митця-живописця чи скульптора. Чимало студентів після четвертогороку навчання у КАМ здавали державний випускний іспит з рисунку на вчителясередніх шкіл, після успішної здачі якого вони отримували право викладатиобразотворче мистецтво в школах.Важливо також зазначити, що від 1920 р. у КАМ дозволено було навчатисьі жінкам, за що точилась боротьба протягом тривалого часу. Вже у 1921–1922навчальному році зустрічаємо серед студентів КАМ 17,5% жінок, а під кінецьтридцятих років — 29% [6, c. 209]. Були критерії і щодо віку — приймали у академіювід 16 до 30 років [7, c. 517].Навчання у КАM було платне. Наприклад, від 1935 р. для студентів першогороку навчання плата становила 220 злотих, другого — 200, зменшували її на20 злотих щороку [6, c. 211]. Матеріальне становище більшості студентів буловкрай складне, тому не дивно, що багато осіб не закінчували академії, провчившисьрік–два, залишали її.У КАМ були також стипендія та нагороди для студентів. Їх надавала академіякожного семестру, після закінчення якого відбувався конкурс студентськихпраць, на якому Рада професорів вирішувала, які роботи відзначити нагородоючи похвалою.Важливим для висвітлення цієї проблематики є аналіз навчальних програмКАМ 1920–1930-х років, які, закономірно, були академічними. Згідно них Краківськаакадемія давала добрі знання рисунку, основ композиції, кольорознавства,історії мистецтва. Програми змінювалися під впливом нових течій в обра-• 569 •