Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Марина РусяєваОсвіта у Херсонесі Таврійському доримського періодуолтарі, будували й ремонтували оборонні споруди, забезпечували безпекуміста й допомагали у боротьбі з ворогами [51]. Їх висока етнічна самосвідомість,як і взагалі всієї еллінської інтелектуальної еліти, безумовно,обумовлювалася знатним походженням окремої групи громадян, що традиційновели родовід від першопоселенців, у середовищі яких поняття «аристократизм»і «доброчесність» найчастіше були тісно взаємопов’язані [52]. Цікаво,що багато херсонеситів отримували теофорні імена, похідні від імені Аполлоначи в наслідок того, що народилися під час проведення календарних аполлоновськихсвят. Доблесть і благочестя невідомого на ім’я херсонесита, синаАполлонія, та Аполлоніда, сина Аполлонія, нагородженого трьома вінками зазаслуги по відношенню до святилища Аполлона й прихильність к делосцям,відзначені в спеціальних постановах II ст. до н. е. на о. Делос [53].Про гідний образ життя херсонеситів близько середини III ст. до н. е.свідчать і ольвійські почесні декрети на честь Аполлонія, сина Ефрона, та йогосинів — Аполлодора, Аполлонія й Ефрона, котрі надали багато корисних послугольвіополітам у важкі часи економічної кризи й удостоєних високих почестей,в тому числі й увінчання золотими вінками на Народних зборах під часДіонісій, що відбувалися в театрі [54]. За цими нечисленними й уривчастими відомостямиясно, що херсонесити додержувалися однієї з головних поліснихтрадицій — виконання обов’язкових моральних норм не тільки в рідному місті,але й за його межами, згідно з достоїнством свого народу і держави, про щокрасномовно написано в декреті на честь історика Сіріска.Про високий рівень культури та освіти херсонеситів в елліністичний періодсвідчить театр [55]. Не відомо, які саме вистави проходили в ньому. У цей часособливо славилися трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда, комедії Арістофана,папірусні сувої з текстами яких продавалися в Афінах [56]. Ймовірно, якісь ізних ставилися і в херсонеському театрі місцевими або приїжджими акторами.Трагедія Евріпіда «Іфігенія в Тавриді» безпосередньо стосувалася тих місцевостей,де оселялися херсонесити і де по сусідству з ними все ще мешкали таври,й тому вона могла бути особливо цікава населенню Херсонеса. Знайдені прирозкопках театру і поблизу від нього фрагменти рельєфних фризів із зображеннямамазонок, богині Гармонії і Геракла, виконані місцевими скульпторами,непрямо свідчать про те, що тут були популярними уявлення про життя таподвиги цих міфологічних персонажів.Разом з тим театр служив для проведення Народних зборів, особливо втих випадках, коли під час свят на честь Діоніса урочисто увінчали золотимивінками заслужених громадян. На підставі змісту мусичного каталогу першихстоліть н. е. [57] можна припустити, що і в більш ранній період існування театрув ньому проводилися літературно-музичні змагання авторів трагедій, ко-• 402 •5. Багаторядковий поетичний напис на уламкучерепиці. Кінець III — початок ІІ ст. до н. е.,за С. Ю. Саприкіним6-а. Метрична епітафія на стелі Лесханорида.Кінець IV — початок III ст. до н. е.6-б. Надмогильна стела Діонісія, сина Пантагнотаіз зображенням різноманітних медичнихінструментів. Кінець IV — початок III ст. дон. е., за Е. І. Соломонік та І. А. Антоновою5медій, хорів, хвалебних гімнів, епіграм, музикантів і глашатаїв. Якщо це так, тотут таким же чином, як і в Афінах [58], обиралися хореги й судді, а спеціальнімісця в театрі відводилися елітарній верхівці херсонеської громади.Про знання літературних творів херсонеситами та їхню поетичну творчістьзбереглося дуже мало відомостей в епіграфічних джерелах, в порівнянніз першими століттями н. е. [59] При дослідженні садиби земельного наділу наГераклейському півострові був знайдений багаторядковий віршований напискінця III — початку II ст. до н. е., продряпаний на уламку черепиці: «Пустьхоть кто-то знает, какая я несчастная; как мне избежать; я — проклятие богов!Если бы со мною здесь был бы слуга (или сын); ведь как мне убрать еще очаг(или навоз)» (пер. С. Ю. Саприкіна) [60] (рис. 5). Це — поетичний текст, а йогометрична схема — двостопний хореїчний ритм. На відміну від безлічі херсонеськихграфіті, він написаний на чистому діалекті койне. З тексту не можнаточно встановити, хто саме його склав: чи це уривок з твору якогось еллінськогоавтора, продряпаний актором театру або учнем, чи це особиста поетичнатворчість невідомої на ім’я жінки, найімовірніше, не херсонеситки [61]. Крімцього, на місці напису частково збереглося графіті з цифровими знаками в• 403 •6-а6-б