10.07.2015 Views

Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Теофіл Копистинський і Ставропігійський інститутЛариса КУПЧИНСЬКАТЕОФІЛ КОПИСТИНСЬКИЙІ СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТТворча особистість Т. Копистинського формувалася упродовж багатьохроків і під впливом різних чинників. У процесі її становлення і розвитку вонивідігравали роль своєрідного вектора, що спрямовував художника на вирішеннятих чи тих завдань. Вагомою у цьому відношенні була співпраця митця з членамиСтавропігійського інституту, яка активізувалася після його переїзду зісмертю батька 1873 р. з Перемишля до Львова.Відомо, що у 1870-х рр. в основі концепції діяльності членів Ставропігійськогоінституту були уявлення про безперервний процес трансформаційних перетвореньруського (українського) елементу. У ньому виділялися три етапи: 1)Київ — центр давньоруської культури; 2) після занепаду Києва в серединіХІІІ ст. переміщення центру в Москву, створення російської культури на основізапозичення київської культури з доповненням її місцевим елементом; 3)галицькі землі весь цей час були відірвані від загального руського процесу [1].Така логічна історико-культурна схема стимулювала запозичення до певноїміри штучної моделі російської культури і доповнення її галицьким елементом,яке, власне кажучи, означало б підпорядкування Східної Галичини російськійкультурній стратегії. Проте вона не призвела до остаточного переходу інституціїна русофільські позиції. Як писав Остап Терлецький: «Насправді проявицього москвофільства обмежувалися вживанням “языка вищого слога” в колахінтелігенції, та і то більше на письмі, а не у звичайній розмові» [2].Наукова діяльність Ставропігійського інституту опиралася на програмувивчення історії рідного краю, складену ще на «Соборі руських учених», щоохоплювала дослідження рукописних джерел, пам’яток культури і написання іззалученням фактологічного матеріалу фундаментальних систематичних праць,які б свідчили про самобутній, незалежний розвиток українського народу. Ученіпрацювали з урахуванням культурно-просвітницьких завдань часу, що зводилисядо утвердження віри народу у власні сили, усунення почуття меншовартості.• 416 •З цього приводу Ісидор Шараневич зазначав: «Єсли нарід почитает свій язикъ,плекає і розвиває свою історію і літературу, то він не умирає ніколи. Любім отже,плекаймо і розвиваймо нашу історію, нашу літературу і наш язик і стараймосявсіми силами о всесторонну здорову просвіту народну» [3].У 1860–1870-х рр. члени Ставропігійського інституту, опираючись на архівніматеріали, опублікували низку монографій з питань історії України. Середних найвідомішими є книжка І. Шараневича «Исторія Галицко-ВолодимирскоиРусі» (1863), тритомне видання Богдана Дідицького «Народная исторіяРуси отъ начала до нов?йшихъ временъ» (1868–1870) та багаторічна праця АнтонаПетрушевича «Сводная Галицко-Русская Летопись» (1874–1897).Притому члени Ставропігійського інституту велику увагу приділяли археологічнимрозкопкам, поштовхом дояких став знайдений 1848 р. Збручанськийідол, Світовид. Уже 1866 р.А. Петрушевич проводив розкопки уЛьвові поблизу Замкової гори. У другійполовині 1870-х рр. він досліджувавнововідкриті у Галичині археологічнізнахідки Михалківського скарбу,а також бронзові пам’ятки єгипетськихкультів з Південного Поділля. А1882 р. під керівництвом І. Шараневичарозпочалися розкопки в Галичі (Галицькийрайон Івано-Франківської області),які тривали аж до 1888 р.Виявлення та вивчення матеріальнихпам’яток культури на теренахзахідних земель України передбачалоїх збереження та популяризацію. Так,у 1850-х рр. справі організації національногомузейництва велику увагу Марії в парафіяльному костелі м. Загір’я Ся-1. Благовіщення і Коронування Пресвятої Дівиприділив Антон Петрушевич. Він зібраввелику кількість рукописів, архео-Т. Копистинського, 1878 р.ноцького повіту в Польщі. XIV ст. Реставраціялогічних матеріалів, предметів старовини,які були фундаментом музейної збірки Ставропігійського інституту. Немаловажниму цьому відношенні стали публікації наукових статей у найвагомішихна той час українських, польських та німецьких часописах, видання книжокз питань історико-культурних надбань українського народу членів Ставропігійськогоінституту. Вони інспірували проведення археологічних виставок.• 417 •

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!