Частина 2 - Інститут проблем сучасного мистецтва

Олександр ХарланДерев'яна Покровська церква міста НікопольЗбереглася репродукція картини Григорія Ященка, на якій зображено настоятеляНікопольської Покровської церкви Григорія Крем’янського. На малюнкудобре читається старовинний напис: «Сей партлет снят НикопольскойПокровской церкви снастоятеля протоиерея Григория Кримянского на 71-м годуего жизни живописцом Григорием Ященком 1839 года мая 3-го». Протоієреязображено в священицькому вбранні, в правій руці він тримає згорток паперу,ймовірно це грамота з благословенням митрополита на будівництво нової Покровськоїцеркви, в лівій руці розгорнутий лист паперу з кресленням зовнішньоговигляду дерев’яної п’ятиверхої церкви. Зображення дає змогу відтворитипервісний задум зодчого та архітектурно-планувальні особливості старовинноїцеркви. Церкву планувалося збудувати хрещату, п’ятипільну, п’ятиверху, з центральнимчетвериком і гранчастими раменами просторового хреста. Центральнийчетверик, не виділений у зовнішніх об’ємах, переходив би у двозаломнийвосьмерик верху з вишуканим завершенням барокових обрисів. Бічні бані малибути теж двозаломними з невеличкими маківками. З західної сторони розташовувавсяпрямокутний в плані притвор з двоколонним ґанком перекритий двосхилимдахом. Також добре видно високий підмурок під церквою.У рапорті від 30 липня 1795 р. Катеринославське духовне Правління писалопреосвященному Гаврилу: «Сего июля 30-го дня Екатеринославского уезда местечкаНикополя Покровской церкви священник Снежевский с товарищи и прихожане…просили… наченшаяся в вышеписанном их местечке Никополе вместообветшавшей старой Покровской, в тож именование новая церковь совсем ужеокончена…» 9-го серпня 1795 р. преосвященний Гавриїл благословив освяченнянової Покровської церкви, а 2-го листопада 1796 р. Катеринославський протоієрейІоан Станіславський освятив церкву і відкрив у ній богослужіння [17,c. 175]. Після того як було відкрито богослужіння у новій церкві, старий одноверхийПокровський храм розібрали й перенесли в поселення Шолохове [18, c. 90].У кінці ХVІІІ ст. поступово формувався ансамбль центрального майдануміста. Головною спорудою був дерев’яний п’ятидільний п’ятиверхий Покровськийхрам та торгівельні ряди з обох боків площі. Ансамбль згодом доповнилавелична дерев’яна дзвіниця (збудована 1806 р.), школа при церкві [19, c. 531] тацерковні господарські споруди, церковну територію було огороджено кам’-яним парканом. Рядова забудова Нікополя навколо центрального майдану булаодноповерховою розрядженою, між існуючими кварталами було прокладеновузькі вулиці завширшки 5 сажнів. Квартали розміщувалися за прямокутносітчастоюсистемою розпланування.Свято-Покровська Нікопольська церква, споруджена 1796 р., за вивченимиархівними матеріалами кінця ХІХ ст., належала до типу п’ятиверхих хрещатиххрамів, з шестигранними раменами і восьмигранним центром, значно ви-• 466 •щим за рамена. Центральна дільниця мала окремий зруб. Верхи центру і раменбули двозаломними. Гранчасті рамена (квадрати зі зрізаними зовнішніми кутами)надавали значного динамізму центричній пірамідальній композиції храму.Всі зруби церкви мали характерну для Лиманської школи форму як і планувалосяс самого початку, тільки з західної сторони розташовувався прямокутнийв плані притвор. Його збудовано з чотириколонним ґанком (спочатку планувавсядвоколонний) перекритим двосхилим дахом. Пізніше до північного тапівденного рамен були теж прибудовані прямокутні у плані притвори з чотириколоннимиґанками та двосхилим дахом.Верхи були увінчані сферичними шоломовидними глухими банями з невеличкимимаківками, хоча, як видно з наведеного вище, завершення планувалосявиконати з вишуканим бароковим обрисом. Стіни зовні обшальовані дошкамигоризонтально з нащільниками у вигляді напівколон з капітелями.Із західного боку окремо від церкви 1806 р. була поставлена чотирияруснадзвіниця, подібна до церкви за характером архітектурних форм. Ця будівляналежала до чудового розпланувально-просторового типу ярусних ротонд,який був поширений саме на землях запорізьких козаків до кінця ХVІІІ ст. Основнийоб’єм — восьмигранна ротонда. Її вінчав тризаломний світловий верх,що спирався на дерев’яні колони, які в інтер’єрі окреслювали підбанний простір.Ярусність горизонтальних членувань підкреслювали різьблені карнизи.Стіни зовні, як і на церкві, були горизонтально обшальовані, що надавало статичностіта приземкуватості споруді. Ротонда-дзвіниця мала двоє дверей назахідній та східній гранях. Чотири грані по двом основним вісям схід-захід тапівдень-північ були трохи більшими у плані. Саме в чотирьох менших гранях нарівні першого ярусу були прорізані вузькі отвори. На гранях другого, третьогота четвертого ярусів по двом основним вісям теж були зроблені отвори (на другому— великі аркові з килевидним завершенням, на третьому — з простим арковимзавершенням, а на четвертому — невеличкі круглі). Яруси прикрашенінащільниками у вигляді напівколон з капітелями.Обидва іконостаси братів Шиянів 1796 р. перенесені до новозбудованоїцеркви, а дзвін з написом: «сей звон зделан к Никопольской Покровской церквифундаторами Яковом и Иваном Шиянами и всем обществом старанием священникаГригория Деева, 1790 года», було перенесено 1806 р. на нову дерев’янудзвіницю [20, c. 533]. Разом з цим до церкви перенесено велику кількість старовиннихречей Козацької доби, навіть навколо церкви було влаштовано невеличкиймузей просто неба.Велична Покровська церква відразу стала головною духовною та архітектурноюдомінантою містечка, а центральний майдан, на якому вона розміщувалася,відігравав значну роль у житті поселення.• 467 •