ЩОРІЧНИК СІПРІ 2010 ОЗБРОЄННЯ, РОЗЗБРОЄННЯ ТА ... - SIPRI

ЄВРОАТЛАНТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ІНСТИТУТИ117та переговори – з літа 2010р., після підготовки Генеральним секретаремпроекту Стратегічної концепції, яка пізніше буде представлена главамдержав та урядів для ухвалення на саміті НАТО в Лісабоні наприкінці 2010р. 39Дві стратегічні концепції НАТО після холодної війни (1991р. та 1999р.)були розроблені в рамках типових процесів міжурядових узгоджень і переговорівкраїн-членів НАТО. Натомість, процес розробки Стратегічної концепції2009-2010рр. нагадує процес підготовки Доповіді Хармеля 1967р. (HarmelReport), що будувався на широкому осмисленні в 1966-1967рр. цілей і стратегіїНАТО 40 . Важливість Доповіді Хармеля зумовлена тим, що вона сталапідгрунтям для нової політичної стратегії НАТО (Доктрини Хармеля), якапоєднувала традиційні функції НАТО з оборони і стримування із завданнямизалучення до співпраці Східного блоку. Ця стратегія забезпечила широкийполітичний консенсус, на основі якого НАТО діяв протягом наступних20 років. Очевидно, є сподівання, що нова Стратегічна концепція зможезабезпечити для НАТО подібну довгострокову платформу.Перелік питань, що постали перед НАТО у зв’язку з розробкою новоїСтратегічної концепції, є дуже великим: обгрунтування сенсу існування(raison d’être) НАТО; баланс між роллю НАТО в захисті території країнчленіві роллю в інших частинах світу; характер і наслідки гарантій безпекиза Статтею 5 як основи Договору НАТО; довгостроковий курс на розширенняНАТО та межі цього процесу; характер і майбутній розвиток різнихформ партнерства НАТО з іншими країнами та міжнародними організаціями;довгостроковий характер відносин НАТО з Росією; роль НАТО в подоланнітаких “нових” загроз, як розповсюдження ЗМУ, тероризм, кібернебезпека,енергетична небезпека і кліматичні зміни; місце ядерної зброї у стратегіїНАТО і роль Альянсу в ядерному нерозповсюдженні та роззброєнні; довгостроковийрозвиток військової інфраструктури Збройних сил НАТО і країнчленів;внутрішні структури з прийняття політичних і воєнних рішень НАТО.Складність політичних викликів у зазначених сферах і різноманіття поглядівусередині НАТО – як на його майбутнє загалом, так і на окремі питаннязокрема – дозволяють припустити, що досягнення будь-якого тривалого консенсусу,як це вдалося зробити в Доктрині Хармеля, буде досить складнимзавданням.III. Європейський СоюзУ доповіді Європейській Раді у грудні 2008р. про реалізацію Стратегіїєвропейської безпеки 2003р. Високий представник ЄС з питань спільноїзовнішньої політики та політики безпеки (СЗППБ, Common Foreign andSecurity Policy, CFSP) Х.Солана писав, що “Європейський Союз несе більшу39Групу з 12 учасників очолює колишній Держсекретар США М.Олбрайт, а склад її учасниківвідбиває географію НАТО. Про нову Стратегічну концепцію НАТО див. спеціальний розділна сайті НАТО: .40Доповідь, яку було названо ім’ям Міністра закордонних справ Бельгії П.Хармеля (PierreHarmel), див.: NATO, ‘The future tasks of the alliance (The Harmel Report)’, Report of the Council,13-14 Dec. 1967, .