ЩОРІЧНИК СІПРІ 2010 ОЗБРОЄННЯ, РОЗЗБРОЄННЯ ТА ... - SIPRI

118БЕЗПЕКА І КОНФЛІКТИ У 2009р.відповідальність, ніж будь-коли у своїй історії” 41 . Він назвав три головнічинники цього: розширення ЄС, що “поширило демократію і добробут нанашому континенті”; зобов’язання щодо третіх країн на Сході, ПівденномуСході та Півдні, закладені в Європейській політиці сусідства (ЄПС, EuropeanNeighbourhood Policy, ENP); втручання ЄС у кризи та конфлікти за кордоном,використовуючи інструмент Спільної політики безпеки і оборони (СПБО,Common Security and Defence Policy, CSDP), відомої раніше як Європейськаполітика безпеки і оборони (ЄПБО, European Security and Defence Policy,ESDP), яка відзначила 10-річчя у 2009р. 42 Якби Х.Солана говорив про всюдіяльність ЄС, а не лише про СЗППБ, він міг би згадати також зростаючуроль ЄС у таких невійськових вимірах безпеки – в Європі і за її межами, –як фінансова та економічна стабільність, енергетика, контроль над змінамиклімату, охорона здоров’я, міграція і контроль кордонів, транспортна безпека,боротьба з тероризмом, злочинністю, контрабандою, торгівлею людьми тарозповсюдженням ЗМУ, а також гарантування безпеки людини шляхом наданнядопомоги та запровадження належного врядування.Водночас, Х.Солана визнав, що ЄС намагається виконувати дедалі ширшуй повнішу стратегічну роль у безпеці континенту і світу. Як і НАТО, він маєтрансформувати свою політику та інструменти у складній ситуації, одночаснонамагаючись інтегрувати та об’єднати набагато більше учасників.Сам Х.Солана у грудневому 2008р. звіті закликав ЄС бути готовим “формуватиситуацію”, мислити стратегічно, бути “ефективним і помітним у всьомусвіті” та “діяти вчасно та узгоджено”. Загальною метою перегляду управлінняЄС, зазначеною в Лісабонському договорі, було подолання цих слабостейшляхом поглиблення європейської єдності відповідно до масштабу географічногота функціонального розширення 43 . Договір нарешті набув чинності1 грудня 2009р. – через п’ять років після розширення ЄС у 2004р., яке вінмав супроводжувати та якому мав відповідати 44 .41‘Report on the implementation of the European security strategy: providing security in a changingworld’, S407/08, Brussels, 11 Dec. 2008, .Про Стратегію безпеки 2003р. див.: ‘A secure Europe in a better world: European security strategy’,Brussels, 12 Dec. 2003, .42ЄПС грунтується на пропозиціях стратегії Європейської Комісії 2004р.; вона охоплюєкраїни: Алжир, Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван,Лівію, Марокко, Молдову, Палестинські території, Сірію, Туніс та Україну. “Східне партнерство”охоплює Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Див. сайт ЄПС:; European Commission, External Relations, Eastern Partnership,29 Mar. 2010, . ЄПБО була запроваджена рішеннямЄвропейської Ради у грудні 1999р. в рамках СЗППБ, згідно з Маастрихтським договором 1992р.Вона дозволяє використання військових і цивільних спроможностей під командуванням ЄС дляврегулювання криз, гуманітарних і рятувальних місій. Перші місії ЄПБО в Європі та за її межамибули схвалені у 2003р. ЄПБО перейменована на СПБО в Лісабонському договорі.43Лісабонський договір 2007р. був спробою досягти цілей Договору про Конституцію дляЄвропи 2004р., проваленого негативними результатами референдуму у Франції та Нідерландаху травні й червні 2005р., відповідно. Лісабонський договір, підписаний 19 жовтня 2007р., набувчинності з 1 грудня 2009р. Див.: Official Journal of the European Union, C306, 17 Dec. 2007.44У 2004р. до ЄС приєдналися 10 країн: Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща,Словенія, Словаччина, Угорщина, Чехія.