Пригоди доброго вояка Швейка

101По відспіванню гимну рушив полк з площі. Курат сказавдо Швейка, показуючи на вівтар.„Спакуйте це все, щоби ми могли віддати, куди належить.Коли все було спаковане, вони сіли знову на дорожкуі повідвозили все визичене чесно назад. Чашу віддали поручниковиВітінґерови. Лише вівтар завезли до себе на кватиру.А коли вже вернулися до дому і післали нещасного візниказ цидулкою до команди, щоби заплатила йому за нинішнуїзду з куратом, Швейк запитався:„Мельдую послушно, пане фельдкурат, чи міністрант повиненбути тої самої віри, що йсвященик, якому він услугує?”„Розуміється”, відповів курат, „бо інакше Служба Божа булабине важна!”„В такім разі, пане фельдкурат, сталася похибка”, сказавзажурено Швейк, „бо я є евангелик, а ви католик. Я вже маютакого пеха.”Фельдкурат видивився на Швейка, мовчав хвилину, а потімпоклепав його по плечі й сказав:„Можете випити собі решту вина, що ще остало в фляшці,йподумати собі при тім, що ви вернули на лоно католицькоїцеркви!”