Пригоди доброго вояка Швейка

122Пострах починав він ширити дуже таємничим поведеннямі бесідою.„Мені здається, що здіймають телефони,” говорив він довірочнороям. І був щасливий, коли міг сказати: „Вони вжезняли."Ніхто не втікав так радо, як „пуцфлєк”. В такій хвилі забуваввін звичайно, що над його головою бренять шрапнеліі гранати, а з великим накладом сил прямував на зади, до штабу,обладований клунками, як осел. Так добивався аж до обозу.Він дуже любив обоз і радо їхав на возі, або на санітарнійповозці. Коли мусів іти пішки, то вдавав зовсім зруйнованогочоловіка. В такім випадку лишав речі свого пана в окопах,а сам забирався тільки зі своїми наплечниками.Коли трапилося, що офіцер вратувався втечею від полону,а чура таки попав у полон, то він не забуває ніколи, взятиз собою в полон речі свої і свого пана. Він уважав, що це переходитьна його власність.Я бачив одного полоненого австрійського „пуцера", якийвід самого Дубна йшов пішки аж до Дарниці за Києвом. Вінмав з собою крім свого наплечника і наплечника свого пана,який не дістався в полон, ще пять валізок ріжної всячини, двакоци і подушку ,а на голові ніс ще щось в роді пакунка. І жалувавсяще; що по дорозі козаки відібрали йому дві валізки.Ніколи не забуду того чури, який волікся так з тими тягарамичерез цілу Україну. Це був живий ходячий товаровийвіз і я до нині не можу збагнути, як міг він двигати таку горуклунків цілі сотки кільометрів! А потім дістатися з тимусім аж до Ташкенту і стерегти їх, щоби нарешті на тих пакункахвмерти в обозі полонених на пятнистий тиф!Нині підофіцерські чури розсіяні по цілій чеській республиціі по всім світі — і вони розповідають про свої геройства.Вони здобували і брали штурмом Сокаль, Дубно, Ніш, Пяву.Кождий з них є щонайменше Наполеон.„Я кажу свому оберштови: Пане обершт, Телефонуйте доштабу, що вже може початися наступ!”Отак звичайно побріхують чури.По більшій части були це реакціонери і тому люде ненавиділиїх. Декотрі з них були донощиками і мали в тім великуприємність, коли дивилися, як когось карали звязанням.Вони розвинулися в окрему касту людей. їхнє самолюбствоне мало границь.