138Швейк втирав піт, такої роботи завдала йому нежданагосподиня. Коли витріпав усі хідники йкилими, сказала йому,щоби він здійняв з вікон фіранки і витріпав їх. Потім діставприказ, вичистити всі вікна. Далі почала переставляти всі мебліна друге місце, а коли Швейк попересував усе з одногокута в другий, не подобалося її і це і вона видумувала новийлад і він мусів переставляти щораз наново.Все в хаті перевернула горі ногами, та поволи почала їїенергія ослабати її войовничість притуплювалася серед тоїроботи.З комоди виймила ще чисте простирало, наволікла перинийподушки в чисті пішевки і було видно, що це робить воназ любози до ліжка, бо ліжко викликувало в неї змислову дрож.Потім післала Швейка за обідом і за вином. І заки він вернувсяз міста, вдягла вона прозору ранішну сукню, в якій вонабула особливо принадна і чаруюча.При обіді випила фляшку вина, скурила гору мемфісіві положилася до ліжка, а тимчасом Швейк гриз у кухні комісняк,замочуючи його в склянку з якоюсь солодкою горівкою.„Швейк!" залунало нагло зі спальні." „Швейк!”Швейк відчинив двері і побачив молоду даму в спокусливійпозі на перинах.„Ходіть сюди!"Швейк приступив до ліжка і тоді вона змірила очимайого присадкувату постать і сильні стегна і всміхнулася дивно.І відкидаючи тонку матерію сукні, яка все закривала, сказалаостро:„Ходіть сюди, до мене — "І так сталося, що коли вечером прийшов до дому поручникЛюкаш, Швейк міг йому сказати:„Голошу слухняно, пане поручнику, я сповнив усі бажанняласкавої пані і по її приказу услугував їй сумлінно."„Дякую вам, Швейку", сказав поручник Люкаш. „А малавона богато бажань?"„А так зо шість," відповів Швейк, „а тепер спить вона,як забита тою їздою. Я зробив для неї все, що їй вичитавз очей."
139з.І так, підчас коли в лісах над Дунайцем і над Рабою стоялимаси австрійського війська під градом гранатів, а гармативеликого калібру розривали й засипали землею цілі компаніїв Карпатах, і підчас, коли на всіх побоєвищах палали селайміста йосвічували небо, переживали поручник Люкаш 1 хоробрийвояк Швейк недуже приємну пригоду з молодою дамою,яка втікла від свого мужа і тепер була в поручника панеюдому.Коли вона вийшла раз сама на прохід, відбував поручникзі Швейком воєнну нараду, Як би то позбутися непрошеногогостя.„Найкраще булоби, пане поручнику," сказав Швейк, „якбиїї муж ,від якого вона втікла, як ви сами це казали, довідався,де вона тепер і взяв її нам з голови. Найліпше післатийому телеграму, що вона є у вас і що він може собі її відо-
- Page 3 and 4:
ЯРОСЛАВ ГАШЕКП Р И
- Page 5 and 6:
СЛОВО ВІД ВИДАВНИЦ
- Page 7 and 8:
це той духовий ґрун
- Page 9:
9ВСТУП АВТОРА ПОВІС
- Page 12 and 13:
12того з Конопішт*),
- Page 14 and 15:
14гадуєте собі, як в
- Page 16 and 17:
16„В Сараєві зробил
- Page 18 and 19:
18найяснішого пана
- Page 20 and 21:
20II.ШВЕЙК НА ПОЛІЦІЇ
- Page 22 and 23:
22„А знаєте, про що
- Page 24 and 25:
24„Вони, бестії, обф
- Page 26 and 27:
26„Перед хвилиною п
- Page 28 and 29:
28Та Швейк мав щастя
- Page 30 and 31:
зомилився, це не то
- Page 32 and 33:
32Предсідник комісі
- Page 34 and 35:
34А кождий — як кажу
- Page 36 and 37:
36симулянт, я е прав
- Page 38 and 39:
38„Я це предсказав
- Page 40 and 41:
40„Обережність є ма
- Page 42 and 43:
42покришкою закупна
- Page 44 and 45:
44Та Швейк наставав
- Page 46 and 47:
46VI.ШВЕЙК ІДЕ НА ВІЙ
- Page 48 and 49:
48„Паночку, що вам?
- Page 50 and 51:
50„Кертайх!”, не бу
- Page 52 and 53:
524. ступінь: На проч
- Page 54 and 55:
54на сорок вісім год
- Page 56 and 57:
56озвався хтось з лі
- Page 58 and 59:
58Фельдфебель був б
- Page 60 and 61:
60чисто, що ви до сме
- Page 62 and 63:
62дивого рака в горл
- Page 64 and 65:
64Спеціяльний рід а
- Page 66 and 67:
66або пробує звідси
- Page 68 and 69:
68„То ще не все”, ві
- Page 70 and 71:
70„Але ви мені зачи
- Page 72 and 73:
72Берніса, то Берніс
- Page 74 and 75:
74,,Аж до дальшого рі
- Page 76 and 77:
76також завелика і с
- Page 78 and 79:
78„Я купив тобі пон
- Page 80 and 81:
80„Мельдую послушн
- Page 82 and 83:
2.І так Швейк став ч
- Page 84 and 85:
84Потім він замовк,
- Page 86 and 87:
86Хвилю говорив він
- Page 88 and 89: 88„Ви хочете мене н
- Page 90 and 91: 90курат, „крім того
- Page 92 and 93: 92„Я подав їм адрес
- Page 94 and 95: 944.В ті дні припадаю
- Page 96 and 97: 96пали в нещастя! Не
- Page 98 and 99: 98При полевій пропо
- Page 100 and 101: 100язно, одягаючись,
- Page 102 and 103: 102XI.КЛОПОТИ ШВЕЙКА
- Page 104 and 105: 104собі індійського
- Page 106 and 107: 106„Чи ви вже скінчи
- Page 108 and 109: 108ди, посіти ласкав
- Page 110 and 111: 110чоловік забавить
- Page 112 and 113: 112шканці потерпіли.
- Page 114 and 115: 114сказав: „Скільки
- Page 116 and 117: 116навмисне тягнути
- Page 118 and 119: 118мене, шматуй мене,
- Page 120 and 121: 120сів мусів бути по
- Page 122 and 123: 122Пострах починав в
- Page 124 and 125: 124Зрештою він був д
- Page 126 and 127: 126лу брехню і всяке
- Page 128 and 129: 128Він переревав і п
- Page 130 and 131: 130схрупав разом з п
- Page 132 and 133: 132службу, то ви може
- Page 134 and 135: 134я не знаю нічогіс
- Page 136 and 137: 136падку побудуєте
- Page 140 and 141: 140брати. У Вшенорах*
- Page 142 and 143: 142я запропонував ла
- Page 144 and 145: 144поручник Люкаш тр
- Page 146 and 147: 146Останнього слова
- Page 148 and 149: 148„Щ о дня в осмій г
- Page 150 and 151: 150дбав собі раз на м
- Page 152 and 153: 152маєш його з Липсь
- Page 154 and 155: 154побачив пса Макса
- Page 156 and 157: 156разом, звязаних і
- Page 158 and 159: 158Макс скакав весел
- Page 160 and 161: 160„На фронті, пане
- Page 162 and 163: 162і ніжністю та пов
- Page 164 and 165: 164однаково увільни
- Page 166 and 167: 166„Отже, слухайте,
Change language