80„Мельдую послушно, пане фельдкурат, що горівку ні, алерум!”„Добре! Дивіться на того вояка. Я визичив собі його відпана оберляйтнанта Фелфдгубера, це його пуцфлєк.* І війне пе нічого, бо він є аб - аб - аб - стинент чистої води і томупє тільки чисту воду і тому мусить іти з маршкомпаніею нафронт, бо я не люблю таких. Це не чура, це корова, що пе водуі ричить як віл.”Він звернувся до жовніра: „Ти, абстиненте! Ти не встидаєшся?Тобі варто дати поза вуха!”Тепер курат звернув увагу на тих двох, що привелиШвейка і тепер старалися з останніх сил стояти просто, алехиталися як берези під вітром, підпираючися своїми крісами.„Ви певно пя - пя - пяні!” говорив не дуже тверезий курат.„Ви впилися в службі і за це я вас скажу замкнути ІШвейку! Відберіть їм кріси, поведіть їх до кухні і вартуйтеїх, доки не прийде патруля,** яку я закличу, щоби їх відпровадила.Я зараз зателє - лє - лє - фоную до канце - це - целярії”.І так здійснилися йтут слова Наполєона, що на війні кождоїхвилини зміняється ситуація.”Ранком вели ті два Швейка на остро і боялися, щоби вінїм не втік, потім він сам приволік їх на місце і вкінці сам мусівїх вартувати.Зпочатку вони навіть не усвідомили собі тої зміни. Щойно,як сіли в кухні і побачили Швейка з кріеом коло дверей, засвітилосяїм у голові.„Я напивсяби щось!” сказав малий, грубий, підчас, коливисокий знову посумнів і сказав, що це все є підла зрада. Вінпочав явно і голосно обвинувачувати Швейка, що він довівїх до такого нещастя, і закинув йому, що він брехав їм, щонібито завтра його повісять; тому вони змилувалися над ним.Тепер видно, що це все були лише збитки і брехня.Швейк мовчав і тільки ходив коло дверей сюди йтуди.„Ми були осли!” кричав високий. Вкінці, як Швейк ужевислухав обох, сказав він:„Тепер принайменше бачите, що війна то не є булка з медом.Я сповняю свій обовязок. Я передтим попався був так, яктепер ви — але по просту сказавши, я родився в чіпци.”„Я напивсяби щось!” сказав розпучливо грубий вдруге.* Згірдлива назва на чуру. ** Стежа.
81Довгий піднявся з лавки і „заганяючи качки”, поплентавсядо дверей.„Пусти нас до дому”, сказав він до Швейка, „колего, нероби комедії.”„Іди геть від мене,” сказав енерґічно Швейк, „я мушу васстерегти. Дисципліна мусить бути!”В дверях показався фельдкурат. „Я - я - я не можу ніяя- я - як порозумітися телєфо - фоном з касарнею. Отже йдітьоба осли, до - додому самі і памятайте собі, що в службі неможна пи - пи - пити і що гор - рівка шк - кодить!”Та в імя правди треба ствердити, що фельдкурат такине телефонував до касарні, бо він навіть не мав телефогіу, тількикричав до стоячої лямпи.
- Page 3 and 4:
ЯРОСЛАВ ГАШЕКП Р И
- Page 5 and 6:
СЛОВО ВІД ВИДАВНИЦ
- Page 7 and 8:
це той духовий ґрун
- Page 9:
9ВСТУП АВТОРА ПОВІС
- Page 12 and 13:
12того з Конопішт*),
- Page 14 and 15:
14гадуєте собі, як в
- Page 16 and 17:
16„В Сараєві зробил
- Page 18 and 19:
18найяснішого пана
- Page 20 and 21:
20II.ШВЕЙК НА ПОЛІЦІЇ
- Page 22 and 23:
22„А знаєте, про що
- Page 24 and 25:
24„Вони, бестії, обф
- Page 26 and 27:
26„Перед хвилиною п
- Page 28 and 29:
28Та Швейк мав щастя
- Page 30 and 31: зомилився, це не то
- Page 32 and 33: 32Предсідник комісі
- Page 34 and 35: 34А кождий — як кажу
- Page 36 and 37: 36симулянт, я е прав
- Page 38 and 39: 38„Я це предсказав
- Page 40 and 41: 40„Обережність є ма
- Page 42 and 43: 42покришкою закупна
- Page 44 and 45: 44Та Швейк наставав
- Page 46 and 47: 46VI.ШВЕЙК ІДЕ НА ВІЙ
- Page 48 and 49: 48„Паночку, що вам?
- Page 50 and 51: 50„Кертайх!”, не бу
- Page 52 and 53: 524. ступінь: На проч
- Page 54 and 55: 54на сорок вісім год
- Page 56 and 57: 56озвався хтось з лі
- Page 58 and 59: 58Фельдфебель був б
- Page 60 and 61: 60чисто, що ви до сме
- Page 62 and 63: 62дивого рака в горл
- Page 64 and 65: 64Спеціяльний рід а
- Page 66 and 67: 66або пробує звідси
- Page 68 and 69: 68„То ще не все”, ві
- Page 70 and 71: 70„Але ви мені зачи
- Page 72 and 73: 72Берніса, то Берніс
- Page 74 and 75: 74,,Аж до дальшого рі
- Page 76 and 77: 76також завелика і с
- Page 78 and 79: 78„Я купив тобі пон
- Page 82 and 83: 2.І так Швейк став ч
- Page 84 and 85: 84Потім він замовк,
- Page 86 and 87: 86Хвилю говорив він
- Page 88 and 89: 88„Ви хочете мене н
- Page 90 and 91: 90курат, „крім того
- Page 92 and 93: 92„Я подав їм адрес
- Page 94 and 95: 944.В ті дні припадаю
- Page 96 and 97: 96пали в нещастя! Не
- Page 98 and 99: 98При полевій пропо
- Page 100 and 101: 100язно, одягаючись,
- Page 102 and 103: 102XI.КЛОПОТИ ШВЕЙКА
- Page 104 and 105: 104собі індійського
- Page 106 and 107: 106„Чи ви вже скінчи
- Page 108 and 109: 108ди, посіти ласкав
- Page 110 and 111: 110чоловік забавить
- Page 112 and 113: 112шканці потерпіли.
- Page 114 and 115: 114сказав: „Скільки
- Page 116 and 117: 116навмисне тягнути
- Page 118 and 119: 118мене, шматуй мене,
- Page 120 and 121: 120сів мусів бути по
- Page 122 and 123: 122Пострах починав в
- Page 124 and 125: 124Зрештою він був д
- Page 126 and 127: 126лу брехню і всяке
- Page 128 and 129: 128Він переревав і п
- Page 130 and 131:
130схрупав разом з п
- Page 132 and 133:
132службу, то ви може
- Page 134 and 135:
134я не знаю нічогіс
- Page 136 and 137:
136падку побудуєте
- Page 138 and 139:
138Швейк втирав піт,
- Page 140 and 141:
140брати. У Вшенорах*
- Page 142 and 143:
142я запропонував ла
- Page 144 and 145:
144поручник Люкаш тр
- Page 146 and 147:
146Останнього слова
- Page 148 and 149:
148„Щ о дня в осмій г
- Page 150 and 151:
150дбав собі раз на м
- Page 152 and 153:
152маєш його з Липсь
- Page 154 and 155:
154побачив пса Макса
- Page 156 and 157:
156разом, звязаних і
- Page 158 and 159:
158Макс скакав весел
- Page 160 and 161:
160„На фронті, пане
- Page 162 and 163:
162і ніжністю та пов
- Page 164 and 165:
164однаково увільни
- Page 166 and 167:
166„Отже, слухайте,