16„В Сараєві зробили нам це серби” — зачіпав Бретшнайдердалі.„Ні, ви дуже помиляєтеся”, — сказав Швейк, „це зробилитурки через Боснію і Герцеговину”.І Швейк почав висказувати свої погляди про політикуАвстрії на Балкані. Турки програли в 1912 році війну з Сербією,Болгарією і Грецією. Вони хотіли, щоби Австрія помоглаїм, а що так не сталося, то вони застрілили Фердинанда.„Ти любиш турків?” звернувся Швейк з питанням до Палівця.„Ти любиш тих поганських собак? Правда, що ні?”„У мене один гість, як другий”, — відповів знову дипльоматичногосподар, „хай собі навіть буде турок. Для чоловікаінтересу політика не істнує. Хто заплатить своє пиво, хай сідаєі балакає, що хоче і по якому хоче. Це моя засада. Чи цезробив нашому Фердинандови турок, чи серб, католик чи магометанин,анархіст чи молодочех, мені це все одно”.— „Добре, пане Палівец”, обізвався Бретшнайдер, що вжебув стратив надію зловити котрогобудь з них за слово, — „алеви признаєте, що це велика втрата для Австрії!”Замість господаря відповів Швейк: „Втрата це є, то недасться заперечити. Фердинанда не мож буде заступити першимлігішем дурнем. Тільки він повинен був бути ще грубшим”.„Як ви це розумієте?” запитав цікаво агент.„Як я це розумію?” відповів Швейк весело: „Ну — тількитак: що як би він був грубший, то певно бувби його шляк трафивуже давніше, коли він ганявся за старими бабами, що збиралихворост і гриби у його лісах, а в такім разі не бувби мусівумирати такою страшною смертю. Мені це в голові не може поміститися!Близький кревняк найяснішого пана цісаря, наслідникпрестолу — і вони застрілили його! Цеж скандал, всі газетипишуть про це! В нас Будейовицях*) зарізали перед рокамиодного свинаря, якогось Братіслава Людвика. Він мавсина Богуслава, а коли цей пригнав свині на торг, то ніхто нічогоне хотів купити і кождий говорив: Д е син того зарізаного.Це певно також буде добрий батяр”. Він з розпуки кинувсяз моста в воду, але люде відратували його йвипомпували з ньоговоду — та він згинув на руках доктора, який йому щось застрикував”.,„Але у вас дивні порївнання”, сказав нагло значуче Бретшнайдер,„тут говорите про Фердинанда, а тут нагло про якогосьсвинаря!”* Місто в Чехії.
17„Але де!” відповів Швейк. „Боже сохрани, щоби я когосьз кимось порівнував. Пан Палівец знає мене не від учора. Чия коли його порівнував з ким? Я лише не хотівби тепер бутив шкірі пані архикнягині. Щ о вона тепер зробить? Діти осталисиротами, а маєток Конопішт без пана. Вона повиннаби зновувийти за якогось архикнязя. Але що їйз того прийшлоби? Вонапоїхалаби з ним знова до Сараєва і — сталаби другий раз вдовою.Перед роками був у Зліві один гаєвий, .мав погане назвисько:Пінчер. Його застрілили равбшіци*) і він лишив удовуз двоїми дітьми. Вона вийшла знову за гаєвого, за Петра Шавловіцаз Мидловару. Цего також застрілили. Тоді вона сказаласобі: „В Тройці Бог перебуває"! і вийшла за третього гаєвого.Розуміється, що і цего їй застрілили і вона лишилася вжез шістьома дітьми. Вона пішла до канцелярії князя, власникалісів, і жалувалася, що її з тими гаєвими переслідує таке лихо.Там нараяли їй якогось сторожа від панських ставів, Яроша.І що ви скажете? Цей оженився з нею, але і його втопили злодіїв ставі — і вона лишилася вже з вісьмома діточками! Тодівона віддалася ще пятий раз за якогось різника з Боднян, а цейзарубав її одного вечера сокирою і добровільно зголосився напостерунку. Його засудили на повішення, а він відкусив катовиніс, сказав, що зовсім не жалує свого вчинку і ще під шибеницеюсказав щось погане про нашого цісаря".„А не знаєте, що таке він сказав?" запитався многонадійноБретшнайдер.„Не можу вам цего сказати, бо ніхто не поваживбися цеповторити. Але це було щось таке страшне, що один радниксуду, який був при тім, від цего збожеволів і його ще нині тримаютьв заведенню варіятів, щоби нікому не сказав цего. Цене була звичайна образа маєстату, якої часом допускаєтьсяхто будь по пяному".„А якої образи маєстату допускаються часом тут"? питавБретшнайдер.„Мої панове, я прошу вас, говоріть про щось інакше”просив Палівец. „Я не люблю цего слухати. Може щось а тоговийти, а мене буде коштувати".„Якої обиди маєстату допускаються по пяному?" повторивШвейк. „Ріжної. Впийтеся ви, скажіть заграти австрійськийгимн, а тоді почуєте, що зачнете говорити. Повидумуєте на* Лісові злодії.2
- Page 3 and 4: ЯРОСЛАВ ГАШЕКП Р И
- Page 5 and 6: СЛОВО ВІД ВИДАВНИЦ
- Page 7 and 8: це той духовий ґрун
- Page 9: 9ВСТУП АВТОРА ПОВІС
- Page 12 and 13: 12того з Конопішт*),
- Page 14 and 15: 14гадуєте собі, як в
- Page 18 and 19: 18найяснішого пана
- Page 20 and 21: 20II.ШВЕЙК НА ПОЛІЦІЇ
- Page 22 and 23: 22„А знаєте, про що
- Page 24 and 25: 24„Вони, бестії, обф
- Page 26 and 27: 26„Перед хвилиною п
- Page 28 and 29: 28Та Швейк мав щастя
- Page 30 and 31: зомилився, це не то
- Page 32 and 33: 32Предсідник комісі
- Page 34 and 35: 34А кождий — як кажу
- Page 36 and 37: 36симулянт, я е прав
- Page 38 and 39: 38„Я це предсказав
- Page 40 and 41: 40„Обережність є ма
- Page 42 and 43: 42покришкою закупна
- Page 44 and 45: 44Та Швейк наставав
- Page 46 and 47: 46VI.ШВЕЙК ІДЕ НА ВІЙ
- Page 48 and 49: 48„Паночку, що вам?
- Page 50 and 51: 50„Кертайх!”, не бу
- Page 52 and 53: 524. ступінь: На проч
- Page 54 and 55: 54на сорок вісім год
- Page 56 and 57: 56озвався хтось з лі
- Page 58 and 59: 58Фельдфебель був б
- Page 60 and 61: 60чисто, що ви до сме
- Page 62 and 63: 62дивого рака в горл
- Page 64 and 65: 64Спеціяльний рід а
- Page 66 and 67:
66або пробує звідси
- Page 68 and 69:
68„То ще не все”, ві
- Page 70 and 71:
70„Але ви мені зачи
- Page 72 and 73:
72Берніса, то Берніс
- Page 74 and 75:
74,,Аж до дальшого рі
- Page 76 and 77:
76також завелика і с
- Page 78 and 79:
78„Я купив тобі пон
- Page 80 and 81:
80„Мельдую послушн
- Page 82 and 83:
2.І так Швейк став ч
- Page 84 and 85:
84Потім він замовк,
- Page 86 and 87:
86Хвилю говорив він
- Page 88 and 89:
88„Ви хочете мене н
- Page 90 and 91:
90курат, „крім того
- Page 92 and 93:
92„Я подав їм адрес
- Page 94 and 95:
944.В ті дні припадаю
- Page 96 and 97:
96пали в нещастя! Не
- Page 98 and 99:
98При полевій пропо
- Page 100 and 101:
100язно, одягаючись,
- Page 102 and 103:
102XI.КЛОПОТИ ШВЕЙКА
- Page 104 and 105:
104собі індійського
- Page 106 and 107:
106„Чи ви вже скінчи
- Page 108 and 109:
108ди, посіти ласкав
- Page 110 and 111:
110чоловік забавить
- Page 112 and 113:
112шканці потерпіли.
- Page 114 and 115:
114сказав: „Скільки
- Page 116 and 117:
116навмисне тягнути
- Page 118 and 119:
118мене, шматуй мене,
- Page 120 and 121:
120сів мусів бути по
- Page 122 and 123:
122Пострах починав в
- Page 124 and 125:
124Зрештою він був д
- Page 126 and 127:
126лу брехню і всяке
- Page 128 and 129:
128Він переревав і п
- Page 130 and 131:
130схрупав разом з п
- Page 132 and 133:
132службу, то ви може
- Page 134 and 135:
134я не знаю нічогіс
- Page 136 and 137:
136падку побудуєте
- Page 138 and 139:
138Швейк втирав піт,
- Page 140 and 141:
140брати. У Вшенорах*
- Page 142 and 143:
142я запропонував ла
- Page 144 and 145:
144поручник Люкаш тр
- Page 146 and 147:
146Останнього слова
- Page 148 and 149:
148„Щ о дня в осмій г
- Page 150 and 151:
150дбав собі раз на м
- Page 152 and 153:
152маєш його з Липсь
- Page 154 and 155:
154побачив пса Макса
- Page 156 and 157:
156разом, звязаних і
- Page 158 and 159:
158Макс скакав весел
- Page 160 and 161:
160„На фронті, пане
- Page 162 and 163:
162і ніжністю та пов
- Page 164 and 165:
164однаково увільни
- Page 166 and 167:
166„Отже, слухайте,